Постановление суда № 30039309, 15.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"15" березня 2013 р. Справа № 41/109пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С.,

розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (відповідач-1) на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р. (залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 р.)у справі№ 41/109пд господарського суду Донецької областіза позовомЗаступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Артемівської районної державної адміністраціїдо1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (відповідач-1); 2. Сіверської міської ради (відповідач-2)треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Державна екологічна інспекція в Донецькій області (третя особа-1); 2. Головне державне управління охорони, використання і виділення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області Державного комітету рибного господарства України (третя особа-2); 3. Головне управління Держкомзему у Донецькій області (третя особа-3)пророзірвання договорів оренди водних об'єктів загальнодержавного значення, зобов'язання повернути та привести водні об'єкти у придатний для використання стан,

в с т а н о в и в:

Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 касаційна скарга від 01.02.2013 р. на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 р. та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р. у справі № 41/109пд не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

При цьому треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (п. 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 3 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України").

З матеріалів справи вбачається, що адресою третьої особи-1 - Державної екологічної інспекції в Донецькій області, є: 83050, м. Донецьк, пр. Миру, 2 б.

Водночас, у касаційній скарзі у якості адреси третьої особи-1 зазначено адресу - 83050, м. Донецьк, пр. Миру, 26.

Наданий скаржником фіскальний чек поштової установи № 4780 від 01.02.2013 р. у даному випадку не є належним доказом надсилання копії касаційної скарги третій особи-1, оскільки із зазначеного чека не вбачається, на яку саме адресу було надіслано поштове відправлення, що за відсутності опису вкладення (реєстру) з повною адресою одержувача поштового відправлення позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити виконання скаржником вимог ч. 4 ст. 111, ст. 1111 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до п. 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України" якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з листом від 07.02.2012 р. № 06-08/512-1512 Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві встановлено наступні реквізити для сплати судового збору зі скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України: одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; рахунок: 31211254700007; ЄДРПОУ: 38004897; МФО: 820019; код платежу за бюджетною класифікацією: 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)"; символ звітності: 254.

Надана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 квитанція № 40 від 01.02.2013 р. зазначеним вимогам не відповідає, оскільки у ній неправильно зазначені наступні реквізити: одержувача, рахунок одержувача, ЄДРПОУ, код платежу за бюджетною класифікацією та символ звітності.

Окрім того, згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За приписами ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі на 01.01.2013 р. становить 1 147,00 грн.

При цьому, відповідно до пп. 2.11 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2012 р. у справі № 41/109пд, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р., позовні вимоги задоволено; розірвано договір оренди водних об'єктів загальнодержавного значення від 16.06.2004 р., укладений між Артемівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 повернути Артемівській районній державній адміністрації водні об'єкти загальнодержавного значення, а саме: об'ємом 106,5 тис. куб.м. площею водного дзеркала 7,1 га, об'ємом 15,0 тис. куб.м. площею водного дзеркала 1,0 га, об'ємом 34,0 тис. куб. м. площею водного дзеркала 2,0 га, що розташовані в межах території Серебрянської сільської ради, у придатному для використання стані; розірвано договір водних об'єктів загальнодержавного значення від 02.04.2007 р., укладений між Артемівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 повернути Артемівській районній державній адміністрації водні об'єкти загальнодержавного значення, а саме: об'ємом 120,0 тис. куб.м. площею водного дзеркала 7,99 га, об'ємом 32,0 тис. куб.м. площею водного дзеркала 2,0 га, що розташовані в межах території Сіверської міської ради, в придатному для використання стані.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, відповідач-1 оскаржує рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р. у справі № 41/109пд у повному обсязі.

До касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додана квитанція № 40 від 01.02.2013 р. про сплату судового збору у розмірі 802,90 грн., тобто як з одної вимоги немайнового характеру, тоді як оскаржувані судові рішення прийнято щодо позову, предметом якого є декілька вимог немайнового характеру.

Таким чином, скаржником надано суду докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено.

За таких обставин, вказана квитанція, надана скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 р. у справі № 41/109пд повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 судовий збір у сумі 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп., сплачений квитанцією № 40 від 01.02.2013 р.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.С. Коваленко