№ 30018988, 13.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

13 березня 2013 р. Справа № 802/388/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників третьої особи: Смик Л.М., Прицюка А.В.

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Крижопільське районне споживче товариство

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до комунального підприємства «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2012 р. про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Крижопільським районним споживчим товариством.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться по АДРЕСА_1 за Крижопільським районним споживчим товариством, в той час як дана будівля є власністю ОСОБА_1 на підставі чинного договору купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 31 січня 2013 року в даній справі відкрито провадження, а також залучено до участі в ній, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Крижопільське районне споживче товариство.

Водночас, ухвалою суду від 21 лютого 2013 року, в одне провадження із даною справою об'єднано справу №802/538/13-а за позовом ОСОБА_1 до КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправним та скасування рішення від 08 жовтня 2012 року про скасування за ОСОБА_1 реєстрації прав на зазначену вище будівлю, як такі, вимоги в яких випливають з одних і тих самих правовідносин.

Зокрема, позовні вимоги щодо скасування рішення відповідача про скасування державної реєстрації прав на нежитлову будівлю за ОСОБА_1 мотивовано відсутністю правових норм, які передбачають прийняття такого рішення, а отже рішення прийнято в порушення конституційних приписів щодо обов'язку органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також позивач зазначає, що дане рішення передувало прийняттю рішення про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю кафе за третьою особою - Крижопільським РСТ і має аналогічне правове підґрунтя.

Не погоджуючись з позовними вимогами, представником відповідача до суду подано письмові заперечення, в яких зазначено, що в зв'язку зі скасуванням рішення господарського суду Вінницької області від 23 квітня 2007 року, на підставі якого право власності на нежитлову будівлю кафе набуло СТ «Каріна», відповідачем прийнято рішення, яким скасовано державну реєстрацію прав за ОСОБА_1 на вказаний об'єкт, оскільки відповідний запис про реєстрацію права власності став не чинним. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача посилається, зокрема, на пункт 10 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити посилаючись на підстави та обставини наведені у позовних заявах.

Належно повідомлений про день та час розгляду справи представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Свою правову позицію щодо необґрунтованості позовних вимог та правомірності прийнятих рішень висловив в попередніх судових засіданнях та письмових запереченнях на позовну заяву.

Позицію відповідача щодо правомірності оскаржуваних рішень КП «Тульчинського МБТІ» підтримали в судовому засіданні також і представники третьої особи - Крижопільського РСТ. Також послались на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області, яким витребувано на користь Крижопільського районного споживчого товариства спірну будівлю із незаконного володіння ОСОБА_1 та його виселення з будівлі.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 28 червня 2007 року, споживче товариство «Каріна» продала, а ОСОБА_1 набув у власність (купив) нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться по АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного договору купівлі-продаж (а.с.6-7) за ОСОБА_1 в КП «Тульчинське МБТІ» 06 липня 2007 року зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно, що підтверджується рішенням реєстратора №393 (а.с. 193) та відповідним витягом (а.с. 9).

В подальшому, реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю кафе, проведену 06 липня 2007 року, скасовано рішенням відповідача від 08 жовтня 2012 року (а.с. 135), яке є предметом оскарження в даній справі.

В свою чергу, 10 жовтня 2012 року відповідачем також прийнято рішення №59 про державну реєстрацію прав на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Крижопільським РСТ, яке також є предметом оскарження в даній справі.

Підставою для прийняття зазначеного рішення стала відповідна заява Крижопільського РСТ, копію якої, після огляду інвентарної та реєстраційної справ на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», долучено до матеріалів справи (а.с. 185).

Визначаючись щодо позовних вимог про скасування оскаржуваних рішень, суд виходить з наступного.

Як встановлено в ході судового розгляду, спірні правовідносини склалися навколо реєстрації прав на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», скасовану за ОСОБА_1 та проведену за Крижопільським РСТ на підставі оскаржуваних рішень відповідача.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952).

Окрім того, державна реєстрація прав на нерухоме майно, на момент виникнення спірних правовідносин проводилась відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (далі - Тимчасове положення).

Так, як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація прав на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 здійснена на підставі заяви останнього та договору купівлі-продажу від 28 червня 2007 року, за яким позивач набув відповідне майно у власність шляхом купівлі у споживчого товариства «Каріна».

В подальшому, таку реєстрацію скасовано оскаржуваним рішенням відповідача від 08 жовтня 2012 року, внаслідок скасування судового рішення, за яким право власності на відповідне майно набуло СТ «Каріна» до здійснення його продажу позивачу.

Зокрема, як встановлено в ході розгляду справи, підставою для реєстрації прав на нежитлову будівлю кафе за СТ «Каріна» стало рішення господарського суду Вінницької області від 23 квітня 2007 року у справі №6/38-07 про визнання за товариством права власності на зазначене майно.

Судом також встановлено, що наведене рішення скасовано за результатами апеляційного розгляду, внаслідок чого, на думку відповідача, запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 став не чинним.

Разом з тим, поряд із рішенням про скасування державної реєстрації прав на майно за позивачем, відповідачем прийнято рішення про реєстрацію прав за Крижопільським РСТ.

Прийняттю відповідного рішення передувало звернення Крижопільського РСТ із заявою про проведення такої реєстрації із посиланням, поміж іншого, на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 січня 2011 року.

В розрізі наведеного слід зазначити, що саме про дане рішення зазначено у листі відповідача №2064 від 26 жовтня 2012 року (а. с. 10), який останнім надано у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 23 жовтня 2012 року.

Як вбачається з резолютивної частини зазначеного рішення, останнім витребувано на користь Крижопільського районного споживчого товариства нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», А, загальною площею 286 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_1 та виселено ОСОБА_1 з вказаної будівлі.

Так, зазначаючи про дане рішення суду, відповідач у відповіді вказує, що згідно даного рішення майновий комплекс перейшов до попереднього власника Крижопільського РСТ, а також, що рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно та скасування попередньої реєстрації.

Поряд із цим, у листі відповідача №2064 від 26 жовтня 2012 року, останній посилається на статтю 19 Закону №1952, якою визначено підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень, серед яких, рішення судів, що набрали законної сили (п. 5 ч. 1).

Слід зазначити, що перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно наведено у додатку 2 Тимчасового положення, яким визначено, що, правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності, зокрема, є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна; про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна; про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Наведений перелік судових рішень є вичерпним. При цьому, загальною рисою останніх є встановлення права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що наведено у статті 316 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, зміст права власності наведено у статті 317 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 січня 2011 року про витребування майна не є рішенням суду, яке визначає та закріплює за певною особою право власності на майно та не є відповідно до додатку 2 Тимчасового положення правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на положення пункту 10 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Так, наведеною постановою надано роз'яснення з метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними.

В розрізі наведеного слід зазначити, що договір купівлі-продажу на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», який є правочином, недійсним не визнано.

При цьому, право власності за СТ «Каріна» виникло на підставі рішення суду, скасування якого не є тотожним визнанню правочину недійсним, про яке йдеться в наведеній постанові Пленуму ВСУ.

Слід підкреслити, що пункт 10 постанови Пленуму містить посилання на статтю 216 Цивільного кодексу України та розкриває зміст реституції, як способу захисту цивільного права, що застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

При цьому, рішення Крижопільського районного суду Вінницької області посилання на зазначену постанову Пленуму ВСУ та статтю 216 ЦК України не містить, що вказує на самостійне тлумачення відповідачем останнього (рішення), як рішення за яким майновий комплекс перейшов до попереднього власника Крижопільського РСТ, що, в свою чергу, зумовило прийняття оскаржуваних рішень, спрямованих на поновлення державної реєстрації прав на нежитлову будівлю кафе за первісним власником.

В контексті даних обставин судом встановлено порушення відповідачем пункту 3.8 Тимчасового положення, в силу якого реєстратору БТІ забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.

Наведені приписи Тимчасового положення кореспондуються із приписами абзацу четвертого розділу І Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, затверджених наказом Міністерства юстиції від 26 травня 2009 року №914, відповідно до яких державна реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

В розрізі ж спірних правовідносин, відповідачем розтлумачено рішення господарського суду Вінницької області від 23 квітня 2007 року у справі №6/38-07, як таке, що має наслідком визнання нечинним запису про реєстрацію прав на майно за позивачем, а також рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 січня 2011 року про витребування майна із незаконного володіння, як рішення за яким майновий комплекс перейшов до попереднього власника Крижопільського РСТ.

При цьому, посилаючись у запереченнях на скасування рішення господарського суду Вінницької області, відповідач посилається на пункт 3.2.4 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 28 січня 2003 року (далі - Порядок №7/5).

Згідно даного пункту, у випадку скасування на підставі рішення суду правовстановлювального документа, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, чи іншого речового права на нерухоме майно, змінені записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права підлягають поновленню на підставі заяви заінтересованої особи, до якої додається відповідне рішення суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 набув право власності не за рішенням суду, а за дійсним, як на момент виникнення спірних правовідносин так і на момент прийняття рішення суду, договором купівлі-продажу. Відтак, обставина скасування правовстановлювального документу, на підставі якого за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію прав на набуте майно відсутня.

Більш того, як встановлено в ході розгляду справи та в ході огляду матеріалів інвентарної та реєстраційної справ, заява про поновлення, як це передбачено наведеним вище пунктом 3.2.4 Порядку №7/5, Крижопільським РСТ не подавалась.

Поряд із цим, відповідач вказує на прийняття оскаржуваних рішень, як здійснення скасування та редагування записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що судом також оцінюється критично, оскільки відповідно до пункту 3.3 Порядку №7/5, редагування запису або його скасування здійснюється у випадку, коли реєстратором допущено помилку під час внесення до реєстру прав записів.

Однак, судом встановлено, що прийняття оскаржуваних рішень не спрямовувалось на виправлення помилки, в зв'язку з відсутністю такої, а отже поняття скасування та редагування записів відповідачем застосовано безпідставно.

В свою чергу, слід зазначити, що форми рішень, які приймаються органами БТІ, затверджені Тимчасовим положенням, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин. Перелік таких рішень є вичерпним і не містить рішення про скасування державної реєстрації прав, що вказує на прийняття відповідного рішення не на підставі закону, а відтак його протиправність.

Рішення про скасування державної реєстрації передувало прийняттю рішення відповідача №59 від 10 жовтня 2012 року про реєстрацію права власності за Крижопільським РСТ, надаючи правову оцінку якому, суд також бере до уваги наведені вище обставини. Поряд із цим, слід зазначити, що рішення № 59 від 10.10.12 р. містить посилання на підставу його прийняття, якою є відповідна заява Крижопільського РСТ від 06 серпня 2012 року та зі змісту якої вбачається перелік доданих до неї документів, а саме: рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 січня 2011 року, ухвала апеляційного суду Вінницької області від 18 грудня 2011 року, ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 31 серпня 2011 року, свідоцтво про державну реєстрацію №6494463 від 19 лютого 2010 року та довідка ЄДОПОУ №440184 від 02 липня 2012 року.

В розрізі переліку зазначених у заяві судових рішень, слід відмітити відсутність серед них рішень господарських судів у справі №6/38-07 про визнання за СТ «Каріна» права власності на зазначене майно.

З наведеного переліку також вбачається, що до заяви про державну реєстрацію прав на майно не додавалося правовстановлювального документу, в той час як згідно пункту 2.2 Тимчасового положення, до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Зокрема, до заяви не додано свідоцтво про право власності ЯЯЯ 178824 від 3.08. 2005 року, в той час, як саме даний документ зазначено як підставу виникнення права власності у витязі про державну реєстрацію прав №36169577 від 08 листопада 2012 року із посиланням на рішення про державну реєстрацію від 10 жовтня 2012 року.

Не містить заява також і посилання на рішення господарських судів, які при цьому наведено у примітках цього ж витягу (36169577 від 08 листопада 2012 року).

Таким чином, судом не встановлено правового зв'язку між зазначеною відповідачем у витязі підставою виникнення права власності, рішеннями наведеними у примітках та поданою для такої реєстрації заявою Крижопільського РСТ від 06 серпня 2012 року.

Окрім того, в матеріалах інвентаризаційної та реєстраційної справ відсутні документи, якими б до зазначених матеріалів приєднувались копії рішень господарських судів у справі №6/38-07.

Водночас, в розрізі даних обставини слід зазначити, що в матеріалах реєстраційної справи, після заяви Крижопільського РСТ від 06 серпня 2012 року про державну реєстрацію прав та копій інших документів (протокол конференції споживчої кооперації району Крижопільської РСТ від 20.08.2002 р., реєстраційний список делегатів позачергової конференції від 20.08.2002 р., довідки з ЄДРПОУ Крижопільського РСТ, інвентаризаційний опис від 1.09.2002 р., протокол загальних зборів Крижопільського РСТ від 20.08.2002 р., реєстраційний список уповноважених зборів, рішення Крижопільського районного суду Вінницької області № 2-5-11 від 18.01.2011 р., ухвала апеляційного суду Вінницької області від 19.12.2011 р., лист Крижопільського РСТ № 109/1 від 13.06.2011р., супровідний лист ВССУ №6-18777 ск 11 від 26.05.2011 р., ухвала ВССУ від 17.05.2011 р., лист ВДВС Крижопільського РУЮ №4200 від 31.08.2012 р., постанова про закінчення виконавчого провадження від 31.08.2012 р., запит №4-з від 13.08.2012 р., витяг з реєстру обтяжень, пл. доручення № 120 від 9.08.2012 р., довідка з ЄДРПОУ АБ №440184, свідоцтво про державну реєстрацію Крижопільського РСТ №649463, Постанова Пленуму ВСУ № 9 від 6.11.2009 р.) міститься копія свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Крижопільським РСТ від 3.08.2005 р. та витяг про реєстрацію права власності № 7954551 від 3.08.2005 року, які не можуть розцінюватись, як документи подані на виконання вказаного вище пункту 2.2 Тимчасового положення, оскільки даний пункт передбачає додавання правовстановлювального документу та їх нотаріально посвідчених копій.

Разом з тим, витяг №7954551 від 03 серпня 2005 року містить посилання на свідоцтво про право власності ЯЯЯ 178824 від 2005 року як на підставу виникнення відповідного права.

З наведеного, судом встановлено, що реєстрація прав на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Крижопільським РСТ у 2005 році проводилась саме на підставі зазначеного свідоцтва про право власності ЯЯЯ 178824 від 2005 року, як і реєстрація, що проведена у 2012 році на підставі рішення №59 від 10.10.2012 р.

При цьому, обґрунтовуючи посилання на відповідне свідоцтво, відповідач вказує на зазначені вище рішення судів, а саме постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2007 року у справі №6/38-07, постанову Вищого господарського суду України від 19 лютого 2008 року, 6/38-07, рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 січня 2011 року №2-5-11 та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 грудня 2011 року.

Таким чином, вбачається, що в основу прийнятих відповідачем рішень, зокрема і рішення про державну реєстрацію покладено обставину скасування рішення господарського суду Вінницької області про визнання права власності на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за СТ «Каріна» та рішення Крижопільського районного суду Вінницької області про витребування майна з незаконного володіння.

Оцінку відповідним обставинам, зокрема щодо протиправності тлумачення відповідачем судових рішень, а також відсутності рішень господарських судів у переліку доданих Крижопільським РСТ до заяви документів, судом надано вище.

Окрім того, визначаючись щодо позовних вимог суд бере до уваги наявність в матеріалах справи копії витягу №35795279 про державну реєстрацію прав від 10 жовтня 2012 року в якому, як і в витязі №36169577 від 08 листопада 2012 року, міститься посилання на рішення про державну реєстрацію від 10 жовтня 2012 року.

Таким чином, на рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за Крижопільським РСТ №59 від 10 жовтня 2012 року видано два витяги, в одному з яких підставою виникнення права власності вказано рішення суду Крижопільського районного суду Вінницької області у справі №2-5-11 від 18 січня 2011 року, а в іншому - свідоцтво про право власності ЯЯЯ №178824 від 03 серпня 2005 року, видане Виконавчим комітетом Крижопільської селищної ради.

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача заперечував існування витягу №35795279 про державну реєстрацію прав від 10 жовтня 2012 року, що судом оцінено критично внаслідок наявності копії такого витягу, посвідченого підписом судді Вінницького окружного адміністративного суду Шаповалової Т. М. у справі №2а/0270/5087/12, яка знаходилась в провадженні суду, матеріали якої оглянуто в судовому засіданні.

Крім того, копія цього ж витягу знаходилась у файлі наданому суду представником відповідача разом з інвентаризаційною справою та реєстраційною справою, про що оголошено в судовому засіданні.

В контексті даних обставин, суд бере до уваги, що витяг №35795279 видано в день прийняття рішення про реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Крижопільським РСТ. При цьому підставою виникнення права власності на відповідне майно зазначено саме рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 січня 2011 року, яке зазначено у переліку документів, що додавались Крижопільським РСТ до заяви від 06 серпня 2012 року про проведення такої реєстрації.

Таким чином, суд вважає, що як проведення державної реєстрації у 2012 році на підставі свідоцтва про право власності 2005 року, яке до заяви про реєстрацію прав власності не додавалось, так і проведення державної реєстрації на підставі рішення суду про витребування майна з незаконного володіння, яке не є правовстановлюючим документом відповідно до додатку 2 Тимчасового положення, є протиправним, а відтак відповідне рішення відповідача підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень КП «Тульчинське МБТІ».

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від 8.10.2012 року про скасування за ОСОБА_1 реєстрації права власності на нежитлову будівлю кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться по АДРЕСА_1 за Крижопільським районним споживчим товариством

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації №59 від 10.10.2012 року про державну реєстрацію прав власності на будівлю кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться по АДРЕСА_1.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна