Постановление суда № 30006445, 05.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року м. Київ К/9991/54262/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2012 року Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 рокуу справі№ 2а-2835/12/2670за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Безпеки»доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2012 року у справі № 2а-2835/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000422380 від 09.02.2012 року.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. ч. 1, 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228, ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будреконстурція - Київ 2006», ПП «Фірма Томь», ПП «Марис», ТОВ ПКФ «Азов -Механик», ПП «Форт -А», ПП «Будцентр -Рубіжне»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

В акті перевірки № 34/23-80/34585133 від 26.01.2012 року зафіксовано порушення пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Марис»та ТОВ «Будреконстурція - Київ 2006»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року на загальну суму 108 938,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422380 від 09.02.2012 року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 136 172,50 грн., з яких за основним платежем -108 938,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -27 234,50 грн.

Судами встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала постанова слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України від 08.11.2011 року у кримінальній справі № 49-3110, порушеної за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Будреконстурція - Київ 2006», ПП «Фірма Томь», ПП «Марис», ТОВ ПКФ «Азов -Механик», ПП «Форт -А», ПП «Будцентр -Рубіжне»з метою прикриття незаконної діяльності.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, оцінка обставинам, встановленим під час проведення перевірки призначеної на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні, повинна надаватись судом під час розгляду цієї кримінальної справи.

Враховуючи вищенаведені положення, податковий орган не має права на прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки, проведеної з посиланням на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Оскільки судом першої інстанції встановлено відсутність доказів набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття відповідачем спірного повідомлення-рішення, і як наслідок -про наявність підстав для задоволення позову.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року у справі № 2а-2835/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак