№ 30003465, 12.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р. Справа № 804/2234/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Дніпроарго» про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби 08 лютого 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Дніпроарго» з позовними вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Дніпроарго» (код ЄДРПОУ 31551610) у розмірі 15614,67 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач має податкову заборгованість на загальну суму 15614,67 грн., яка не погашена та не списана, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутися до суду із позовною заявою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП «Дніпроарго» є платником податків та обов'язкових платежів та знаходиться на обліку у Східно-Дніпровській ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що станом на 29 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП «Дніпроарго» має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 15614,67 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих та визначених податковим органом податкових зобов'язань з таких податків:

- земельного податку з юридичних осіб в сумі 15614,67 грн., в тому числі штрафних санкцій - 624,90 грн.

Заборгованість по платі за землю виникла по поточним зобов'язанням внаслідок несплати узгоджених сум згідно з поданою декларацією № 4018 від 20.02.12р., та нарахованою штрафною санкцією згідно акту перевірки № 67/15/31551610 від 13.08.2012р., повідомлення-рішення від 21.08.2012р. № 0001151540.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до Податкового кодексу України була сформована та вручена відповідачу податкова вимога № 43 від 31.08.2012 року про сплату суми податкового боргу у розмірі 2485,77 грн. Вимога була вручена директору 03.09.2012 року. Податкову вимогу відповідачем залишено без виконання.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом

З урахуванням вимог пункту 89.3 статті 89 ПКУ, податковим керуючим Подріз Є.О. складено акт від 10 грудня 2012 року №4338/19 опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Дніпроарго».

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що правилами статті 95 Податкового кодексу України чітко встановлено, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється у випадку недостатності у платника податків коштів, які перебувають у його власності.

В матеріалах справи міститься довідка про те, що інформація щодо відкритих розрахункових рахунків у банківських установах відповідача згідно даних податкового обліку відсутня.

Однак, суд зазначає, що з тексту вказаної довідки встановити факт відсутності рахунків як таких не представляється можливим.

Крім того, на адресу суду в якості додатків до позову не додано доказів вжиття Східно-Дніпровською ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби заходів стягнення податкового боргу зокрема шляхом вилучення або встановлення факту відсутності готівкових коштів, належних відповідачу, за місцем здійснення ним господарської діяльності.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено підстав для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник