Постановление суда № 29999813, 18.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"18" березня 2013 р. Справа № 5013/1140/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П.,суддів:Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,розглянувши касаційну скаргу Фермерського (селянського) господарства "Карпати" на рішеннягосподарського суду Кіровоградської області від 24.10.2012та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2013у справі№ 5013/1140/12 господарського суду Кіровоградської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доФермерського (селянського) господарства "Карпати"про стягнення 75 439, 03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

З касаційної скарги Фермерського (селянського) господарства "Карпати" (розділ "додаток") вбачається, що до скарги додаються "квитанції про направлення копій касації".

Проте, заявником не додано доказів направлення копії касаційної скарги, про що свідчить акт, складений працівниками відділу документального забезпечення діяльності судових палат Вищого господарського суду України від 13.03.2013 №08.03-10/29. В якому зазначається зокрема, що при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від Дніпропетровського апеляційного господарського суду не виявилось вказаних у додатку касаційної скарги квитанцій про направлення копії касаційної скарги.

Отже, відсутність доказів повідомлення сторони у справі про подання касаційної скарги є підставою для її повернення.

Крім того, відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір", визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 4 Закон України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.8 частини першої ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 1 січня - 1147,00 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Заявником у касаційному порядку оскаржується постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі № 5013/1140/12, прийнята після перегляду рішення господарського суду першої інстанції, яким розглянуто позовну заяву, що носить майновий характер.

Разом з тим, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фермерського (селянського) господарства "Карпати" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.10.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі №5013/1140/12 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Л.А. Гольцова

Л.Б. Іванова