№ 29969144, 15.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/295/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2013 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., перевіривши матеріали адміністративного позову державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 3255,73 грн., -

ВСТАНОВИВ

До суду надійшов адміністративний позов Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 1105,22 грн.

Відповідач отримала надіслану їй копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, але жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов в десятиденний строк з дня одержання такої ухвали відповідач до суду не надала.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно зі ст.ст. 7, 10, 11 цього Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, а тому справи за позовами щодо стягнення податкової заборгованості на підставі п.4 ч.1 ст. 17, п.5 ч.4 ст. 50 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2010 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Згідно довідки про взяття на облік платник податків від 05.10.2010 року №29-02/17798, ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС з 05.10.2010 року та зареєстрована за №16459/29.

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-XII платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу.

Згідно п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України, «фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць:

Для третьої і четвертої груп платників єдиного податку:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Пунктом 295.3 ст.295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку третьої-шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

ФОП ОСОБА_1 подала податкову декларацію №37907 від 09.08.2012 року з ПДВ та самостійно визначила собі суму 3268,86 грн. з єдиного податку.

З урахуванням переплати у розмірі 13,13 грн., заборгованість платника податків становить 3255,73 грн.

Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем для можливості погасити заборгованість в добровільному порядку направлялась на адресу відповідача податкова вимога від 10.10.2012 року №249 із зазначення суми боргу, що підлягає сплаті - 3255,73 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 19.10.2012 року, про що свідчить відповідний підпис на поштовому повідомленні про вручення.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 3255,73 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача станом.

Вищезазначена сума податкового боргу відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, податкова вимога - не оскаржувалась.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси є обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 3255,73 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі 3255 (три тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 73 коп. на наступні реквізити: бюджетний рахунок №31511970700005, бюджетна класифікація 18050400, отримувач ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.А. Вовченко