Постановление суда № 29965340, 05.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р.справа № 2а-3536/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Мамалат І.Л.

представників сторін:

позивача : - не з'явився;

відповідача: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 р. у справі № 2а-3536/10/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Впровадницька фірма "Астра" ЛТД

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 р. у справі № 2а-3536/10/1170 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Впровадницька фірма "Астра" ЛТД до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задоволено.

Постанову суду мотивовано пропуском відповідачем строку, визначеного законодавством для застосування штрафних санкцій, внаслідок чого прийняте рішення є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції , згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 р. у справі № 2а-3536/10/1170, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не придав належної уваги факту наявності порушення позивачем вимог законодавства, того, що строки застосування адміністративно-господарських санкції не поширюється на законодавство про РРО.

Позивач надав в справу письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить залишити без змін постанову суду першої інстанції посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у період з 5 по 16 липня 2010 року співробітниками Кіровоградської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним податкового та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 21.07.2010 року №12/23-30/13747410.

Згідно акту перевірки, окрім іншого встановлено, що впродовж липня -жовтня 2008 року позивачем здійснено продаж фізичним та юридичним особам товарів не власного виробництва на загальну суму 13 728 грн. з оплатою в касу підприємства готівковими коштами, без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п.1 ст.3 Закону України "Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі акту перевірки, 30 липня 2010 року Кіровоградською ОДПІ прийнято рішення №0000212330, яким за порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в розмірі 68 640 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження рішення №0000212330, у задоволенні скарг відмовлено, оскаржене рішення залишено без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов вказав на те, що відповідачем під час застосування адміністративно-господарських санкцій пропущено річний термін з дня вчинення адміністративно-господарського правопорушення, встановлений законодавством для застосування відповідних санкцій.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає можливим погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі -Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій чи проведення її без застосування розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Згідно ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання окрім інших адміністративно-господарських санкцій, адміністративно-господарський штраф.

Ч.1, 2 ст.241 ГК України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Таким чином, враховуючи норм ГК України та Закону № 265, застосовані до позивача фінансові санкції є різновидом адміністративно-господарських санкцій, який полягає у грошовій сумі, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету.

Статтею 250 ГК України встановлено строк застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема, визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене, за висновком колегії суддів, оскільки позивачем виявлено порушення п. п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вчинене у 2008 році, а оскаржуване рішення прийнято 30 липня 2010 року,- відповідачем, як суб`єктом владних повноважень пропущено річний термін з дня вчинення адміністративно-господарського правопорушення, визначеного ст. 250 ГК України, для застосування адміністративно-господарських санкцій.

На посилання відповідача щодо неможливості застосування строків давності для застосування санкцій до позивача, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст.1 ГК України).

Згідно ст.2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Абз. 10 ч.1 ст.10 ГК України визначено, що основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є грошово-кредитна політика, спрямована на забезпечення народного господарства економічно необхідним обсягом грошової маси, досягнення ефективного готівкового обігу.

Відповідно до ч.3 ст.19 ГК України, Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері фінансових відносин, валютного регулювання за додержанням суб'єктами господарювання розрахункової дисципліни.

Також колегія суддів зазначає, що отримання в касу підприємства готівкових коштів, без застосування реєстратора розрахункових операцій є порушенням вимог Закону № 265, однак безпосередньо не пов`язане з формуванням та контролем виконання бюджетів усіх рівнів.

З огляду на викладене, як вірно встановив суд першої інстанції у оскаржуваній постанові, обов'язок суб'єктів господарювання проводити розрахункові операції у порядку визначеному законом є одним із видів державного контролю за здійсненням господарської діяльності і недотримання зазначеного обов'язку є правопорушенням у сфері господарювання, за яке уповноваженими органами державної влади можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, внаслідок чого, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 р. у справі № 2а-3536/10/1170 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 р. у справі № 2а-3536/10/1170 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко