№ 29948839, 15.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 березня 2013 р. Справа № 802/758/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі

до: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що внаслідок порушення термінів відрахувань єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 1169,36 грн. Саме з метою стягнення заявленої суми, УПФ України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі звернулось з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.02.2013 року відкрито провадження у адміністративній справи.

Представник позивача в судове засідання 15.03.2013 року не з'явився, надавши до суду заяву в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача та взявши до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі у його відсутність, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.4).

Згідно з пунктом 3 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - Закон №2464-VІ).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частина 3 ст. 9 Закону №2464-VІ передбачає, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464-VІ, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Також положеннями статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що суми єдиного внеску своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У даному випадку територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як вбачається із матеріалів справи, борг у відповідача виник у зв'язку із несплатою суми єдиного внеску за 2011 року у сумі 999,36 грн.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464-VI територіальні органи Пенсійного фонду у порядку , за формою і у строки, встановлені Пенсійним фондом, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Виконуючи такі вимоги законодавства, платнику надіслано вимогу № Ф - 113 від 22.05.2012 року на суму - 999,36 грн. (а. с. 6 на звороті). Однак, відповідач у встановлений термін заборгованість не погасив.

Крім того, рішенням №457 від 23.05.2012 року застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 170,0 грн. за неподання, подання не встановленою формою звітності, передбаченою Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (а.с. 6).

Відповідно до п. 3.2. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України №22-2 від 08.10.2010 року, ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464 та вищевказаним Порядком, до платника єдиного внеску застосовуються штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - п.4 ч.11 ст.25 Закону №2464.

Згідно п.14. ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Відповідно до п. 15 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

В судовому засіданні представником позивача доведено правомірність нарахування вказаної суми заборгованості.

Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону №2464-VІ, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до положень ч. 12 ст. 9 цього Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску, зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464.

Враховуючи невиконання відповідачем обов'язків по проведенню розрахунків, правомірність подачі даного позову, суд дійшов до висновку, що сума заборгованості підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, при винесенні рішення суд також врахував те, що відповідачем не надано жодних доказів в спростування позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунки управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області (24000, м. Могилів-Подільський, вул. 3-я Гвардійська, 19, код ЄДРПОУ 37865377, р/р 37195104000241 в ГУ ДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015) заборгованість в сумі 1169,36 грн. (одна тисяча сто шістдесят дев'ять грн. 36 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: