Решение № 2992432, 30.01.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом

до

про

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "Фірма ТОРІС-2005", м. Київ–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новасел-Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 19 000,00 грн. основного боргу.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 687,12 грн. пені та на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, 209,00 грн. інфляційних та 85,89 грн. -3% річних.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 199,82 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від: 14.11.2008р. та від 11.12.2008р., замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

11.12.2008р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено 20.01.2009 р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився та для надання сторонами письмових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

20.01.2009р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі рахунку-фактури відповідача № 03/09-1 від 03.09.2008р. у якості 100% передоплати, згідно банківської виписки від 04.09.2008р. на суму 19 000,00 грн., перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 19 000,00 грн., на які відповідач зобов’язався поставити позивачеві цеглу, але в обумовлені з позивачем строки цеглу позивачеві не поставив у зв’язку з чим, позивач 03.11.2008. звернувся до відповідача з претензією-вимогою повернути йому у триденний термін грошові кошти у сумі 19 000,00 грн., відмовившись при цьому від поставки цегли, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання для огляду та не оспорюється відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідач своєчасно не поставив позивачеві цеглу і не задовольнив претензію-вимогу позивача про повернення у триденний термін грошових коштів у сумі 19 000,00 грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 19 000,00 грн. основного боргу.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 687,12 грн. пені та на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, 209,00 грн. інфляційних та 85,89 грн. -3% річних.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 199,82 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було частково доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 19 000,00 грн. повністю підтверджується оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем по суті спору.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 19 000,00 грн., яку відповідач по суті не оспорює, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 19 000,00 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, 209,00 грн. інфляційних та 85,89 грн. -3% річних, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 687,12 грн. пені, слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 199,82 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новасел-Дніпропетровськ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, 5/7, кв.26, код ЄДРПОУ 33770905, р/р 260033127701 в Дніпропетровській філії АБ „Діамант”, МФО 306630) на користь Приватного підприємства "Фірма ТОРІС-2005" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34, код ЄДРПОУ 33640455, р/р 260015261230 в „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) 19 000,00 грн. (дев’ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) - основного боргу, 209,00 грн. (двісті дев'ять гривень 00 коп.) - інфляційних, 85,89 грн. (вісімдесят п’ять гривень 89 коп.) -3% річних, 192,95 грн. (сто дев’яносто дві гривень 95 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.