Постановление суда № 29912022, 11.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

УХВАЛА

11 березня 2013 року Справа № 913/489/13-г

Провадження № 29/913/489/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фактор Нафтогаз», м. Київ,

до відповідача: Дочірнього підприємства «Міський молочно –

виробничий комбінат» Первомайського

колективного ремонтно - будівельного

управління, м. Попасна Луганської області,

про стягнення 1 373 грн. 39 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: повноважний представник в судове

засідання не прибув;

від відповідача: повноважний представник в судове

засідання не прибув.

Обставини справи: 19.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» (далі – ТОВ «Фактор Нафтогаз», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області до Дочірнього підприємства «Міський молочно – виробничий комбінат» Первомайського колективного ремонтно - будівельного управління (далі – ДП «ММВК» Первомайського КРБУ, відповідача у справі) з вимогами стягнути з останнього заборгованість в сумі 1 373 грн. 39 коп. за договором № ГЗ-365/10 від 10.12.2010.

Позивач посилаючись на норми статей 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо оплати отриманого пального.

Дочірнє підприємство «Міський молочно – виробничий комбінат» Первомайського колективного ремонтно - будівельного управління (далі – ДП «ММВК» Первомайського КРБУ) відповідач у справі, не скористалося правом участі в судовому засіданні, але подав 05.03.2013 до канцелярії суду лист № 48 від 05.03.2013, в якому повідомив, що заборгованість в сумі 1 373,39 грн. сплатив 27.02.2013 за платіжним дорученням № 1645, яке залучено до матеріалів справи.

При з’ясуванні фактичних обставин, дослідження поданих сторонами доказів, суд

В С Т А Н О В И В:

10.12.2010 між ТОВ «Фактор Нафтогаз» як Продавцом, позивач у справі, та ДП «ММВК» Первомайського КРБУ як Покупцем, відповідач у справі, укладено договір № ГЗ-365/10, відповідно до умов розділу 1 якого Продавець зобов’язується передати на автомобільній газонаповнючій компресорній станції, що розташована за адресою: 93100, м. Лисичанськ, вул. Першотравнева, 43 (далі - АГНКС) стиснений природний газ (далі - пальне) у власність Покупцю, а Покупець зобов’язується оплатити і прийнятий пальне на умовах визначених цим договором (а.с.49-51).

Згідно пункту 2.2 договору кількість пального, яка передається Продавцем та приймається покупцем, визначається відповідно до фактичної кількості заправленого пального і відображається у видаткових накладних та/або актах прийому – передачі.

Відповідно до пункту 2.3 договору, розрахунки за пальне здійснюється Покупцем шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Продавця на умовах 100 % попередньої оплати. У випадку, якщо пальне було поставлено Покупцю без попередньої оплати його вартості, Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю вартість пального протягом одного банківського дня з моменту його отримання.

Відповідно до пункту 7.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця календарного року, у якому було підписано договір.

Цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні від однієї зі сторін не поступило письмового повідомлення про бажання розірвати договір (пункт 7.2 договору).

Виконуючи свої обов’язки Продавця за договором, позивач протягом 2010 – 2012 років продавав відповідачу пальне, про що свідчать видаткові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.14-27), а саме:

- № РС – 0006190 від 31.12.2010 на суму 302,11 грн.;

- № РС – 0000201 від 21.01.2011 на суму 5 584,39 грн.;

- № РС – 0000403 від 28.02.2011 на суму 2 340,92 грн.;

- № РС – 0000661 від 31.03.2011 на суму 3 742, 70 грн.;

- № РС – 0000827 від 30.04.2011 на суму 1 483,56 грн.;

- № РС – 0001159 від 31.05.2011 на суму 1 361,90 грн.;

- № РС – 0001490 від 30.06.2011 на суму 2 601,95 грн.;

- № РС – 0001769 від 31.07.2011 на суму 2 431,59 грн.;

- № РС – 0002059 від 31.08.2011 на суму 1 189,10 грн.;

- № РС – 0002834 від 31.10.2011 на суму 4 107,81 грн.;

- № РС – 0003275 від 30.11.2011 на суму 8 204,76 грн.;

- № РС – 0003642 від 31.12.2011 на суму 9 062,62 грн.;

- № РС – 0000131 від 31.01.2012 на суму 6 116,71 грн.;

- № РС – 0000447 від 29.02.2012 на суму 9 335,38 грн.,

всього: 57 865 грн. 50 коп.

Відповідач здійснив оплату за отримане за договором пальне частково в сумі 56 492 грн. 11 коп., заборгованість складає 1 373 грн. 39 коп.

28.12.2012 позивачем направлена відповідачу претензія № 1 від 28.12.2012 № 773/12 з вимогою сплатити суму боргу в сумі 1 373,39 грн. (а.с.45-48), яка залишена відповідачем без відповіді, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Позивач відзив та витребувані судом документи не надав, не скористався правом участі в судовому засіданні, не забезпечив участь повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином: ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 20.02.2013 направлена завчасно рекомендованим листом з повідомленням 21.02.2013 за належною адресою місцезнаходження юридичної особи.

Отримання ухвали представником позивача 26.02.2013 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач також не скористався правом участі в судовому засіданні, але листом № 48 від 05.03.2013 повідомив, що заборгованість в сумі 1 373,39 грн. перерахована позивачу та на підтвердження надав платіжне доручення № 1645 від 27.02.2013, на якому є відмітка Філії – Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про оплату 27.02.2013, яке залучено до матеріалів справи.

Отже, на дату розгляду справи предмет спору відсутній.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин провадження у справі слід припинити на підставі приписів пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій та заборгованість сплачена після порушення провадження у даній справі.

Розглядаючи судові витрати, суд врахував положення підпункту 5.1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», в якому зазначено, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України).

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Припинити провадження у справі № 913/489/13-г.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Міський молочно – виробничий комбінат» Первомайського колективного ремонтно - будівельного управління, вул. Миронівська, буд.2, м. Попасна Луганської області, 93300, ідентифікаційний код 25367807 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» (далі – ТОВ «Фактор Нафтогаз», вул. Саксаганського, буд.57-Б, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 36134497 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Суддя Р.Є. Якушенко