Справа № 825/651/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2013 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участі секретаря Тищенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема» до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
14.02.2013 Приватне акціонерне товариство «Корпорація «Інтерагросистема» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі – Менська МДПІ ДПС) і просить скасувати податкове повідомлення-рішення Менської МДПІ ДПС від 14.11.2012 № 0000272300/345. Свої вимоги позивач мотивує тим, що прийняте Менською МДПІ ДПС податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (далі – ПДВ) у розмірі 917 516,25 грн. (за основним платежем 734 013,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 183 503,25 грн.) є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем не було порушено жодних вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі – ПК України). Підставою для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ є факт продажу в липні 2011 року виробничого обладнання лінії з виробництва картопляних чіпсів. Вказане обладнання було переоцінено (уцінено) в березні 2011 року, продано в липні 2011 року по договірній ціні, визначеній професійним оцінювачем на рівні, близькому до залишкової вартості з урахуванням переоцінки, але Менською МДПІ ДПС були визначені податкові зобов’язання не на рівні договірної вартості чи залишкової вартості з урахуванням переоцінки (уцінки), а на рівні залишкової вартості без урахування переоцінки. Менською МДПІ ДПС неправомірно нараховано за результатами планової перевірки податкові зобов’язання з ПДВ за березень 2011 року в сумі 2 021 627,00 грн., оскільки 30.03.2011 позивачем здійснено переоцінку основних засобів, а не поставку, а дана операція з точки зору ПК України не підпадає під визначення об’єкту оподаткування ПДВ. Таким чином, результати проведеної переоцінки основних засобів відображені в бухгалтерському обліку в березні 2011 року на підставі належним чином оформлених первинних документів і залишкова вартість цих основних засобів станом на 31.03.2011 правильно відображена з урахуванням проведеної переоцінки, тобто є їх балансовою вартістю відповідно до положень ПК України, а тому відсутні будь-які підстави для збільшення позивачу ПДВ та як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що працівником ДПС у Чернігівській області проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 (акт перевірки від 24.09.2012 № 263/2200/24839440). Позивач не погоджуючись з результатами зазначеної перевірки 27.09.2012 подав до Менської МДПІ ДПС заперечення № 126, за результатом розгляду даних заперечень було прийнято рішення про проведення перепровірки з метою додаткового дослідження питань, що стали предметом оскарження. У період з 11.10.2012 по 24.10.2012 працівниками управління податкового контролю ДПС у Чернігівській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача виключно з питань, що стали предметом оскарження позивачем у запереченнях від 26.09.2012 № 126. За результатами перевірки складено акт від 31.10.2012 № 285/22/24839440, яким встановлено порушення позивачем вимог ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов’язання по ПДВ за липень 2011 року на суму 734 013,00 грн. та на підставі даного акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог ПК України станом на дату проведення оцінки майна 30.03.2011 не враховано до складу оподатковуваних господарських операцій проведення поставки необоротних активів, як наслідок у березні 2011 року було занижено податкове зобов’язання по ПДВ у розмірі 2 021 627,00 грн. необхідно зазначити, що у зв’язку з набуттям 01.04.2011 чинності розділу ІІІ «Податок на прибуток» ПК України, всі платники станом на 1 квітня 2011 року повинні були провести інвентаризацію основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів. Отже, в порушення п.6 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України позивачем визначено станом на 01.04.2011 залишкову вартість обладнання лінії по виробництву картопляних чіпсів на підставі висновку ТОВ «Лот» в розмірі 2 077 630,00 грн. без урахування ПДВ. Крім цього, вимогами ПК України по основних засобах в розрізі об’єктів, які станом на 01.04.2011 вже перебували на балансі платника, не передбачено визначати їх вартість на підставі висновків про незалежну оцінку майна. Враховуючи зазначене, станом на 01.04.2011 балансову вартість дооціненого у 2009 році обладнання позивачу необхідно було визначити виходячи з даних бухгалтерського обліку, а саме як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо та за мінусом суми накопиченої амортизації таких основних засобів на 01.04.2011, а тому винесене Менською МДПІ ДПС податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач 28.01.1998 зареєстрований в якості юридичної особи Менською районною державною адміністрацією Чернігівської області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 529678 (а.с.123).
Судом встановлено, що на підставі направлень від 13.08.2012 № 108, № 109, № 110, вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, наказів Менської МДПІ ДПС від 31.07.2012 № 213, від 10.09.2012 № 263 та відповідно до плану-графіку проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 24.09.2012 № 263/2200/24839440 (а.с.68-93).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 занижено в розмірі 12 006,00 грн.;
п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2 021 627,00 грн., в тому числі у березні 2011 року в сумі 1 948 846,00 грн., у травні 2011 року в сумі 67 370,00 грн., у червні 2011 року в сумі 5 411,00 грн.;
розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», в результаті чого у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) за 1-4 квартали 2011 року не внесені суми фінансової допомоги фізичним особам.
Не погоджуючись з даним актом перевірки позивачем 27.09.2012 подано заперечення № 126 (а.с.94-97).
За результатами розгляду даних заперечень Менською МДПІ ДПС було прийнято рішення про проведення перепровірки з метою додаткового дослідження питань, що стали предметом оскарження (лист Менської МДПІ ДПС від 04.10.2012 № 652/10/22-012) (а.с.98).
На підставі направлення від 11.10.2012 № 168 (а.с.189), ст.20, п.75.1 ст.75, ст.77, п.п.78.1.5 п.78.1, п.78.4, п.78.5 ст.78, ст.81, п.82.2 ст.82 ПК України та відповідно до наказу від 10.10.2012 № 298 (а.с.188) проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань, що стали предметом оскарження останнього у запереченнях від 26.09.2012 № 126, як такі, що не були досліджені під час планової виїзної перевірки (акт від 24.09.2012 № 263/2200/24839440), а саме: а) донарахування податку на прибуток в сумі 12 006; б) заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2 021 627,00 грн., за результатами якої складено акт від 31.10.2012 № 285/22/24839440 (далі – акт перевірки) (а.с.15-23).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
п.п.14.1.9 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188ПК України, в результаті чого податкові зобов’язання по ПДВ за липень 2011 року занижено на суму 734 013,00 грн.
Не погоджуючись з актом перевірки позивачем 05.11.2012 подано до Менської МДПІ ДПС заперечення № 151 (а.с.99-100), однак листом від 13.11.2012 № 819/10/22-012 дані заперечення Менською МДПІ ДПС залишено без задоволення (а.с.101-104).
На підставі акта перевірки Менською МДПІ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 № 0000272300/345, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ в розмірі 917 516,25 грн. (за основним платежем 734 013,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 183 503,25 грн.) (а.с.24).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу, однак рішенням від 21.01.2013 № 121/10/10-215 ДПС у Чернігівській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача – без задоволення (а.с.55-56).
З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2011 між позивачем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу виробничого обладнання № 08/07-обл, відповідно до якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупця бувше у вжитку змонтоване виробниче обладнання лінії з виробництва картопляних чіпсів (далі - обладнання) в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною в порядку і терміни, встановлені цим Договором, а Покупець прийняти і сплатити обладнання на умовах, обумовлених в цьому Договорі. (а.с.105-106). Також, 08.07.2011 укладено додаток № 1 до Договору з приводу технічних характеристик та детального переліку виробничого обладнання (ас.107).
Виконання даного договору підтверджується актом приймання-передачі обладнання № 1 від 08.07.2011 та видатковою накладною № ЛНА-000006 від 08.07.2011 на суму з ПДВ 2 140 000,00 грн. Вказане обладнання продано по договірній (контрактній) вартості (ціні) 1 783 333,33 грн. без ПДВ, ПДВ – 356 666,67 грн., разом з ПДВ – 2 140 000,00 грн. кошти в повному обсязі надійшли на рахунок позивача, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача у КБ «ПриватБанк» про зарахування відповідних коштів. Податкові зобов’язання за зазначеною господарською операцією позивачем визначено у розмірі 20% від договірної (контрактної) вартості, а саме у сумі 356 666,67 грн., що підтверджується податковою накладною від 08.07.2011 № 2 (а.с.108-111).
Відповідно до ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.
У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).
У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.
На момент здійснення відповідної господарської операції (08.07.2011), тобто до вступу у дію змін, внесених Законом № 3609-УІ (3609-17) від 07.07.2011, абз. 5 п.188.1 ст.188 ПК України діяв в іншій редакції, а саме: у разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.
Враховуючи загальноприйняте визначення необоротних активів, як основних засобів (необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи), що в свою чергу, витікає з визначення, згідно з яким необоротні активи (п.4 абз.10 Національного положення бухгалтерського обліку П(С)БО 2) – всі активи, що не є оборотними, а оборотні активи (П(С)БО 2) – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу, продане за вказаним вище Договором бувше у вжитку обладнання відноситься до необоротних активів, а відтак, базу його оподаткування слід визначати з урахуванням балансової вартості цих активів (проданого обладнання).
Відповідно до п.п.14.1.9. п.14.1 ст.14 ПК України балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.
Отже, з метою визначення бази оподаткування ПДВ господарської операції по продажу в липні 2011 року виробничого обладнання, а саме бувшої у вжитку змонтованої лінії з виробництва картопляних чіпсів, позивач (Продавець за договором) мав визначити суму залишкової вартості об’єкту продажу, як різницю між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.
Позивач відповідно до вимог чинного законодавства мав право провести переоцінку вартості основних засобів шляхом залучення професійних оцінювачів.
Таким чином, бувша у вжитку змонтована лінія з виробництва картопляних чіпсів, перебувала на балансі позивача і за даний час двічі переоцінювалася. Зокрема, була проведена переоцінка групи основних засобів станом на 31.12.2009, яка виконана Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою та станом на 31.03.2011 – Товариством з обмеженою відповідальністю «Лот».
Оскільки поняття «переоцінки» основних засобів в ПК України не визначено, належить керуватися нормами, що регулюють бухгалтерський облік, зокрема, Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, так як у відповідності до пункту 44.1 ПК України з метою визначення об’єктів оподаткування, податкових зобов’язань застосовуються дані бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік основних засобів регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18.05.2000 № 288/4509 (далі - П(С)БО № 7).
Відповідно переоцінки основних засобів в П(С)БО № 7 у п. 16 вказано наступне: підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
Також, згідно з листом Міністерства фінансів України від 29.07.2003 № 04230-04108 щодо суттєвості у бухгалтерському обліку і звітності, передбачено, якщо балансова вартість активів на дату балансу істотно (більше, ніж на 10%) відрізняється від справедливої, то її можна переоцінити.
Відповідно до пункту 4 «терміни» П(С)БО № 7 «Основні засоби» первісною вартістю є історична (фактична) собівартість необоротних активів в сумі грошових коштів, сплачених чи витрачених для придбання або створення необоротних активів, а переоцінена вартість - це вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Згідно п.16-20 П(С)БО № 7 різновидами переоцінки є дооцінка і уцінка вартості основних засобів.
В П(С)БО № 7 в пунктах 16-20 врегульовані питання стосовно проведення переоцінки основних засобів, яка включає в себе як дооцінку так і уцінку основних засобів, та відображення в бухгалтерському обліку проведених переоцінок.
Метою переоцінки є встановлення справедливої вартості об’єкту. Згідно зі статтею 7 Закону України від 12.07.2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (зі змінами та доповненнями), проведення оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності є обов’язковим в разі переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку. Результати проведеної оцінки активів для цілей бухгалтерського обліку вважаються їх переоціненою вартістю.
Таким чином, в разі проведення переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку результати проведеної переоцінки (як дооцінки так і уцінки), відображаються в бухгалтерському обліку і вартість основних засобів з урахуванням проведеної переоцінки є переоціненою вартістю основних засобів, яка використовується для розрахунку балансової (залишкової) вартості основних засобів як для цілей бухгалтерського, так і податкового обліку, так як порядок визначення балансової (залишкової) вартості відповідно до п.п.14.1.9 ПК України та п.4 П(С)БО № 7 є ідентичними.
З матеріалів справи вбачається, що результати проведених переоцінок належним чином відображені в бухгалтерському обліку позивача в грудні 2009 року та березні 2011 року, так як переоцінка була проведена відповідно станом на 31.12.2009 та 30.03.2011, і результати переоцінки відображені у звітному періоді з метою їх врахування в балансі, а баланс підприємства складається на кінець останнього дня кварталу (року), як це передбачає стаття 13 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні».
З урахуванням вищезазначеного, переоцінка станом на 31.03.2011 правильно відображена в бухгалтерському обліку в березні 2011 року.
Пунктом 44.1. статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» показники податкової звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, судом встановлено, що переоцінена вартість виробничого обладнання, а саме бувшої у вжитку змонтованої лінії з виробництва картопляних чіпсів, у балансі позивача станом на 30.03.2011 вірно відображена у сумі 2 177 243,28 грн., яка є балансовою (залишковою) вартістю і для цілей податкового обліку.
З урахуванням нарахованої амортизації за період квітень-липень 2011 року (час, що минув від переоцінки до продажу), сума балансової вартості основних засобів станом на 01.07.2011 складає 1 747 913,54 грн. Даний факт підтверджується звітом аудиторської фірми «Цурій- аудит» (а.с.25-34).
Фактично вказане обладнання було продане по договірній (контрактовій) ціні 1 783 333,33 грн. (без ПДВ), що передбачено абз. 1 п. 188.1. ст. 188 ПК України, і не нижче його залишкової балансової вартості, як того вимагає абз. 5 п. 188.1. ст. 188 ПК України.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем вірно встановлено базу оподаткування ПДВ при відображенні у податковому обліку продажу ТОВ «Комюкрейнторг» виробничого обладнання, а саме бувшої у вжитку змонтованої лінії з виробництва картопляних чіпсів, а тому в його діях відсутні порушення пп. 14.1.9 п. 14.1 ст.14, п.185.1. ст.185, п. 187.1. ст. 187, п.188.1. ст. 188 ПК України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам Менською МДПІ ДПС, як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 14.11.2012 № 0000272300/345.
Відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 14.11.2012 № 0000272300/345.
Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) на користь Приватного акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема» (код ЄДРПОУ 24839440) судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Тихоненко
Судебное решение № 29909598, Чернігівський окружний адміністративний суд было принято 14.03.2013. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 825/651/13-а. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: