Постановление суда № 29863321, 05.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. Справа № 122343/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі за позовом комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У квітні 2012 року позивач звернувся адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Ужгороді про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.10.2011 року № 0005441503, № 0005451503, № 0005471503.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що Ужгородською МДПІ на підставі Акту від 26.09.2011р. №1108/15-03/03344326 прийнято податкові повідомлення-рішення №0005441503, №0005451503, №0005461503, №0005471503, які містять вимоги із сплати штрафних санкцій у розмірі відповідно 3599,40 грн., 0,30 грн., 11998,35 грн. та 363,30 грн. Перевірка дотримання граничних строків сплати збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами проведена з численними порушеннями вимог податкового законодавства та прав платника податків, оскаржувані рішення прийняті без урахування всіх фактичних обставин та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому є протиправними (незаконними) та підлягають визнанню нечинними. Просив позов задоволити.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року у задоволені адміністративного позову комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 04.10.2011 року №0005441503, №0005451503, №0005461503, №0005471503 - відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС 26.09.2011р. проведена камеральна перевірка по питанню дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ по ДКП "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства". В ході перевірки встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме позивачем сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по "збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ" 106594,73 грн. із запізненням від 76 до 12 календарних днів.

За результатами перевірки складено акт від 26.09.2011р. №1108/87/15-03/03344326 на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення від 04.10.2011р. №0005441503, №0005451503, №0005461503, №0005471503., якими на підставі ст.126 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі відповідно - 8599,40 грн., 0,30 грн., 11998,35 грн., 360,30 грн.

Відповідно до пп. 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Під час перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

Згідно з п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно пп.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.126.1 ст.126 ПК України уразі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до ч.3.ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі №2а-1034/12/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.Улицький

Судді: Р.Гулид

В.Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.03.2013 року