Постановление суда № 29795655, 13.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р.

справа № 1170/2а-3801/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Унірем" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення –рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Унірем" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення –задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 000182330 від 06.09.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Унірем" нараховано податок на додану вартість у сумі 25 877,16 грн., з яких 20 701,73 грн. –основного платежу та 5 175,43 грн. штрафної (фінансової) санкції; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 000192330 від 06.09.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Унірем" нараховано податок на додану вартість у сумі 20 701,66 грн., з яких 16 561,33 грн. – основного платежу та 4 140,33 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Не погодившись з постановою суду, Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з 11.08.2011 по 17.08.2011 Олександрійською ОДПІ, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ТД "Унірем", з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ "Креміньтрастбіт"за період з 01.08.2010 по 30.11.2010, про що складено акт №373/23-30/35767014 від 22.08.2011.

06.09.2011 Олександрійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 000182330, яким за порушення ст.3, п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 25 877,16 грн., в тому числі основний платіж - 20 701,73 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5 175,43 грн.

Як вбачається з вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- ст.203, ст.215, ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків;

- ст.3, п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 20 701,73 грн., за рахунок включення до складу валових доходів та валових витрат операцій по угодах, що визнані нікчемними;

- пп.7.3.2, пп. 7.2.6, п.7.2 пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 16 561, 33 грн. за рахунок включення до складу валових доходів та валових витрат операцій по угодах, що визнані нікчемними.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000182330, ґрунтується на тому, що в порушення ст.3, п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем завищено валові доходи за 4 квартал 2010 року на суму 1 109 331, 35 грн. та завищено валові витрати за 2010 рік у сумі 1 192 138,28 грн. на підставі правочинів з ТОВ "Креміньтрастбіт", які є нікчемними.

Крім того, на підставі акту перевірки 06.09.2011 Олександрійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 000192330, яким за порушення пп.7.3.2, пп. 7.2.6, п.7.2 пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 20 701,66 грн., з яких 16 561,33 грн. – основного платежу та 4 140,33 грн. штрафної (фінансової) санкції .

На думку відповідача, позивачем завищено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року у розмірі 221 866, 34 грн. та занижено у сумі 16 561, 33 грн., в зв’язку із віднесенням до складу податкових зобов’язань та до податкового кредиту суми по нікчемним правочинам з ТОВ "Креміньтрастбіт".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, позивачем включено до валового доходу та валових витрат у 4 кварталі 2010 року суму отриманого від ТОВ "Креміньтрастбіт" та оплаченого товару (нафтопродукти), якій в подальшому було реалізовано контрагентам позивача.

Так, у зазначений період позивачем реалізовано контрагентам дизельне пальне, яке було придбано у ТОВ "Креміньтрастбіт" згідно первинних бухгалтерських документів, а саме видаткових накладних, податкових накладних (а.с.88 - 162 т.1), довіреностей (а.с.15 -44 т.2),

Зазначений товар придбано позивачем на підставі договору №30 від 01.09.2010 укладеного між ТОВ "Креміньтрастбіт" (продавець) та ТОВ "ТД "Унірем" (покупець), предметом якого є купівля – продаж нафтопродуктів.

Придбане дизельне пальне зберігалося у комплексу по продажу ПММ, який позивач орендує згідно договору оренди №1 від 01.01.2010 (а.с 183-190 т.1)

Фактичне отримання товару підтверджується актами про прийняття нафтопродукту, журналом реєстрації вимірювань нафтопродукції (а.с195-200, 201-206 т.1).

На підставі аналізу встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем ст.3, п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем завищено валові доходи за 4 квартал 2010 року на суму 1 109 331, 35 грн. та завищено валові витрати за 2010 рік у сумі 1 192 138,28 грн. не знайшов свого підтвердження.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що при визнанні договорів нікчемними відповідачем не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Таким чином, обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ "Креміньтрастбіт", використання їх у господарській діяльності, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем не спростовуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Виходячи з вищевикладено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що податкове повідомлення-рішення № 000182330, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 25 877,16 грн., в тому числі основний платіж - 20 701,73 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5 175,43 грн., та податкове повідомлення-рішення № 000192330, яким за порушення пп.7.3.2, пп. 7.2.6, п.7.2 пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 20701,66 грн., з яких 16561,33 грн. – основного платежу та 4140,33 грн. штрафної (фінансової) санкції, прийняті з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко