Постановление суда № 29771850, 05.03.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Кулініч Я.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"05" березня 2013 р. Справа № 0617/2а-11843/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державна адміністрація на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "05" грудня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державна адміністрація, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 05 грудня 2011р. позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" провести перерахунок ОСОБА_4 доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік" та Законом України "про Державний бюджет України на 2011рік" щомісячно, пропорційно відпрацьованому часу та передати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю " Фактор Нафтогаз" посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.

На підставі ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду із позовом як потерпілий від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, що працює у зоні гарантованого добровільного відселення та отримує доплату до заробітної плати, передбачену ст.ст.39 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМ України від 26.07.1996 р. № 836.

Згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Постановою №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі.

При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в чинній редакції (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.07.1992р. №2532-12, у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР), відповідачам слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягає саме ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п.4,5,6 "Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затвердженого постановою КМ України №936 від 20.09.2005 року (із змінами і доповненнями від 5 березня 2008 року дійсних на час виникнення спірних правовідносин), доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, проводиться за місцем основної роботи громадянина підприємствами, установами, організаціями відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці. До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів та реєстр отримувачів компенсаційних виплат, де зазначаються крім іншого відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Таким чином, обов'язок проводити нарахування для працюючих громадян доплат, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання підприємств, установ та організацій де працює особа, а отже відповідач по справі є не належним, так як управління праці і соціального захисту населення, відповідно до п.2 вказаного Порядку є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, проводить відповідні видатки лише на підставі розрахунків поданих підприємствами, а не здійснює таке нарахування самостійно.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення.

З огляду на вищевикладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, яке постановлене із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "05" грудня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11100

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державна адміністрація вул.Ломоносова,5,корп.3,м.Київ 40,03040 Товариство з обмежною відповідальністю "Фактор Нафтогаз" вул.Саксаганського, 57 б,м.Київ