№ 29758393, 19.02.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 лютого 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/219/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,

при секретарі судового засідання: Червоняк У.С.

за участю сторін:

від позивача - Карлейчук М.В.,

від відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_3 про повернення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду із адміністративним позовом звернулася Виконавча дирекція Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 страхові кошти в розмірі 19198,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення законів України від 18.01.2001р. №2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240) та від 11.01.2001р. №2213-111 "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" не погасив заборгованість, яка рахується за ним, чим заподіяв шкоду бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що в рішенні про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне-соціальне страхування за №58 від 17.03.2004 р. (далі - рішення №58) не міститься словосполучення - страхових коштів. В рішенні № 58 від 17 березня 2004 року йдеться про стягнення донарахованих внесків, пені, неправомірних витрат на допомогу, штрафних (фінансових) санкцій та інших платежів. Обов'язку сплатити страхові кошти рішення № 58 від 17 березня 2004 року на відповідача не покладає. Проте, у вимогах адміністративного позову на відповідача покладаться обовязок зі сплати страхових коштів.

Банківські реквізити, на які позивач просить зарахувати кошти в сумі 19 198,97 грн. не відповідаю їх банківським реквізитам зазначеним в рішенні № 58 від 17 березня 2004 року.

Звертає увагу на те, що станом на дату подачі позову відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI скасована.

Також зазначив, що позивач пропустив термін на звернення з позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - відповідач) є страхувальником Чернівецької міської виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до законів України від 18.01.2001р. №2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240) та від 11.01.2001р. №2213-111 "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" відповідач перебуває на обліку страхувальників Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

25 жовтня 2012 року постановою Вищого адміністративного суду України по справі К-3 6463/09 за касаційною скаргою виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - виконавча дирекція) на постанову господарського суду Чернівецької області від 23.12.2008 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2009 р. у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до виконавчої дирекції про визнання частково недійсним рішення про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових), санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне-соціальне страхування за №58 від 17.03.2004 р. касаційну скаргу виконавчої дирекції задоволено, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові приватному підприємцю ОСОБА_3 до виконавчої дирекції про визнання частково недійсним рішення №58 відмовлено.

Рішенням №58 до відповідача за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування було застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 20 089 грн. 71 коп., в тому числі донараховано страхових внесків на суму 562 грн. 05 коп., нарахована пеня в сумі 47 грн. 66 коп. та накладено штраф за неповну сплату страхових внесків у розмірі 19 480 грн. та зобов'язано в десятиденний термін від дня його отримання зарахувати вищезазначені суми до бюджету Фонду та відобразити їх у звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідачем було використане право на оскарження вищезазначеного рішення. Остаточний висновок щодо правомірності рішення №58 було зроблено Вищим адміністративним судом України 25.10.2012 р.

Питання щодо примусового стягнення заборгованості з відповідача згідно рішення №58 частково, в розмірі 890 (вісімсот дев'яносто) грн. 74 коп., вирішено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2012 р.

Разом з цим, враховуючи постанову Вищого адміністративного суду України від 25.10.2012 р., відповідачу належить перерахувати всю суму, яка визначена рішенням №58. Тобто, без врахуванням суми визначеної судовим рішенням у справі № 2а-1016/10/2470 розмір заборгованості відповідача складає 19 198 (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 97 коп.

Відповідно до ч. 5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Станом на дату звернення позивачем до окружного адміністративного суду з позовом відповідач не погасив заборгованість, яка рахується за ним, чим порушив вищезгадані норми законодавства і тим самим заподіяв шкоду бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Прийняти до розгляду позовну заяву та порушити провадження у справі.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25606090843001, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26036337, ПАТ КБ «Надра», м. Київ, Центр) страхові кошти в розмірі 19 198 (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 97 коп.

3.Видати виконавчий лист.

4.Звільнити виконавчу дирекцію від сплати судового збору.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 25 лютого 2013 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка