Постановление суда № 29681498, 12.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/71428/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року

у справі №2а-11477/10/2070

за позовом Багатопрофільного виробничого підприємства «Тайда»товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТОВ БВП «Тайда»)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Київському районі м.Харкова)

про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011р., позов було задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ БВП «Тайда»зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності повернення свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання умовного продажу на товарні залишки або основні фонди, які на дату анулювання свідоцтва ПДВ обліковуються у обліку ТОВ БВП «Тайда», про що складено акт №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р.

Згідно висновків перевірки було встановлено порушення п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, вказано на заниження податкового зобов'язання за жовтень 2007р. у сумі 80953,00грн.

За наслідками вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002211503/0 від 09.04.2010р., та №0002211503/1 від 14.05.2010р., якими визначено зобов'язання ТОВ БВП «Тайда»з податку на додану вартість в сумі 121429,50грн., у т.ч. основний платіж 80953,00грн., штрафні (фінансові) санкції 40476,50грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що ТОВ БВП «Тайда»було зареєстровано як платник ПДВ відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»в ДПІ у Київському районі м. Харкова 12.07.1997р. та мало свідоцтво платника ПДВ №28672457.

В подальшому, свідоцтво платника ПДВ від 12.07.1997р. №28672457 анульовано 29.10.2007р. на підставі акта від 29.10.2007р. №124.

Згідно даних додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007р. від 07.11.2007р. №б/н по ТОВ БВП «Тайда»балансова вартість залишків запасів складає 404766,00грн.

Підприємством не визнано умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно не збільшена сума податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулювання свідоцтва ПДВ (податкова декларація з ПДВ за жовтень 2007р. від 20.11.2007р. вх.№140298).

З матеріалів справи вбачається, що реєстрація ТОВ БВП «Тайда»як платника податку на додану вартість анульована з 29.10.2007р. у зв'язку з поданням податковому органу декларації з ПДВ, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців та відповідно до абз. «ґ»п.п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» обумовлено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Разом з тим, товарні залишки, які знаходились в обліку позивача на день анулювання реєстрації, виникли в результаті договірних взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, який не є платником податку на додану вартість.

При цьому, на вказані товарні залишки не нараховувався податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, про що свідчить копія договору №14 від 03.03.2003р., укладеного між позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник), копії товарних чеків та видаткових накладних (а.с.9-18).

Умовами п.11 договору №14 від 03.03.2003р. вказано, що загальна вартість продукції, яка підлягає постачанню, визначається у розмірі 421903,50грн. і ПДВ не передбачено.

Відповідно до приписів п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що посилання податкового органу на заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2007р. у сумі 80953,00грн. у зв'язку з порушенням п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», є безпідставними.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов