№ 29637721, 07.12.2012, Окружной административный суд Автономной Республики Крым

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2012 р. (11:23) Справа №2а-10754/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про скасування наказу,

за участю:

представник позивача - Овсянников Д.В., довіреність № б/н від 11.06.2012,

представник відповідача - не з'явився

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Публічне акціонерне товариство «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Торговий дім «Сільгоспдеталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2011 року від 27.09.2012 року № 2449.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, надав заперечення на адміністративний позов, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Торговий дім «Сільгоспдеталь» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32401898), яка зареєстрована 31.03.2003 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 458316 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 462405 (а.с. 6-7).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 462405, виданою Головним управлінням статистики в АР Крим позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.88.0 Оптова торгівля сільськогосподарською технікою; 29.32.1 Виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства; 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 63.40.0 Організація перевезення вантажів (а.с. 6).

Судом встановлено, що відповідачем на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 розділу ІІ, п. 200.11 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, п.п. 3,4,5,6 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 виданий наказ від 07.09.2012 року № 2449 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за вересень-жовтень 2011 року. Відповідно до п. 2 вказаного наказу передбачено проведення перевірки з 27.09.2012 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 5).

Таким чином, предметом адміністративного позову є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яке призводить до виникнення у платника податків певних обставин, а отже мають правове значення.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду.

Оцінюючи правомірність рішення суб'єкта владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Статтею 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як свідчать матеріали справи, в наказі, що оскаржується відповідачем підставами для проведення перевірки вказані п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку (на додану вартість), що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або від строченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Таким чином з наведених норм вбачається, що якщо у випадку заявлення платником податків бюджетного відшкодування податку на додану вартість податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів провести камеральну перевірку заявлених таких платником даних. Якщо за результатами камеральної перевірки є підстави, що викликають сумнів зазначених платником податків даних податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку такого платника протягом 30 днів після проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238.

Зазначений перелік передбачає наступні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки: 1) порушення справи про банкрутство відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно платника податку на додану вартість (далі - платник) та/або його постачальників; 2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру; відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; 3) існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки; 4) відсутність даних у податковій звітності платника про здійснення протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість, або наявність даних про те, що обсяг таких операцій становить менш як 50 відсотків загального обсягу постачання; 5) невідповідність платника жодному з таких критеріїв: у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV Податкового кодексу України, чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 рази перевищує мінімальний установлений законодавством рівень; має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців; рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III Податкового кодексу України; 6) відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок; 7) наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем були надані до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС податкові декларації за вересень 2011 року (вх. 188713 від 13.10.2011 року), за жовтень 2011 року (вх. 205425 від 14.11.2011 року).

Згідно з наданими деклараціями від'ємне значення ПДВ за вересень 2011 року складає 16 188,00 грн., а за жовтень 2011 року різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом цього місяця має позитивне значення.

Враховуючи викладене суд зазначає, що заявлена позивачем сума до бюджетного відшкодування не перевищує 100 тис. гривень.

Крім того, суду не надано доказів наявності підстав для проведення перевірки позивача, визначених Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" від 27.12.2010 року № 1238.

Судом встановлено, що відповідачем не визнані податкові декларації за вересень, жовтень 2011 року. Повідомлення про невизнання податкових декларацій оскаржені позивачем до Окружного адміністративного суду АР Крим. Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2012 року у справі № 2а-15128/11/0170/9, яка набрала чинності 03.04.2012 року, адміністративний позов задоволено частково, визнані протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість ПАТ «Торговий дім «Сільгоспдеталь» за вересень, жовтень 2011 року та зобов'язано ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість ПАТ «Торговий дім «Сільгоспдеталь» основні показники декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2011 року (а.с. 20-26).

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Як вже було зазначено, декларації, надані до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС 13.10.2011 року та 14.11.2011 року, а отже перевірка вказана у п. 200.11 ст. 200 ПК України повинна бути проведена до 20.12.2011 року - за вересень 2011 року, до 20.01.2012 року - за жовтень 2011 року.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджуються висновки позивача щодо порушення відповідачем строків проведення перевірки.

Крім того, суд зазначає, що перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ відповідач повинен був провести протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, яка, відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Проте, суду не надано доказів проведення камеральної перевірки.

Таким чином, суд вважає, що спірний наказ прийнятий податковим органом з порушенням вимог ст. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, а також основних принципів адміністративної процедури, передбачених ст. 2 КАС України.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.12.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 10.12.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2011 року від 27.09.2012 року № 2449.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 32,19 гривень шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.