№ 29623692, 28.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/706/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

представник позивача - Бондаренко А.В. (по довіреності)

представник відповідача - Громадський О.В. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та пеню у загальному розмірі 8631,63 грн.,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 8193 грн. 75 коп. та пеню у розмірі 437 грн. 88 коп., а загалом 8631 гривню 63 коп.

В судовому засіданні 27.02.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, наданого відповідачем до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2011 рік на підприємстві склала 8 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, товариство повинно було створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, проте не створило жодного. Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце відповідачем становить 8193,75 грн. Станом на 08.01.2013 року відповідач, крім адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів повинен сплатити й пеню у розмірі 437,88 грн. Вказана заборгованість у розмірі 8631,63 грн. не була ним сплачена у добровільному порядку, тому позивач просить стягнути її на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказавши на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаною позовною заявою, але відповідних клопотань не заявляв. Також зазначив, що законодавством передбачено відповідальність не за те, що на підприємстві не працюють інваліди, а за те, що вони не працюють на спеціально створених для них робочих місцях, а обов'язок щодо створення спеціальних місць покладається на Фонд соціального захисту інвалідів або місцеву раду за рахунок власних коштів. На підставі вищевказаного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Позивач, відповідно до ст.ст.8,9 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-ХІІ (далі - Закон України № 875), Положення про Фонд соціального захисту інвалідів є місцевим підрозділом урядового органу державного управління, який діє у складі центрального органу державної виконавчої влади, здійснює повноваження щодо державного управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів, в тому числі на підставі ст.20 зазначеного Закону здійснює повноваження щодо стягнення в судовому порядку заборгованості по адміністративно-господарським санкціям та пені, не сплачених самостійно, а тому на підставі положень п.5 ч.2 ст.17, п.5 ч.4 ст.50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 177 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання зобов'язані за рішенням місцевої ради за рахунок своїх коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України № 875, працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Разом з цим, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 19 зазначеного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України України від 31.01.2007 р. N 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ «Маяк» у 2011 році склала 8 осіб, що підтверджується копією звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою № 10-ПІ (а.с.6), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, хоча кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України №875 складає 1 особу. На підставі даних звіту, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8193,75 грн. (а.с.7) та за несвоєчасну сплату нараховано пеню в розмірі 437,88 грн.(а.с.5).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 18-1 зазначеного Закону інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державні службі зайнятості як безробітний, а державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням предстваника відповідача, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається на державну службу зайнятості, однак обов'язоком роботодавця є саме створення робочих місць для інвалідів та інформування місцевих рад та центрів зайнятості про створення таких місць та наявність вакантних посад для таких осіб.

Однак всупереч цьому твердженню, представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що ТОВ «Маяк» не створило та не інформувало міський центр зайнятості про наявність вакантних місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Крім того підприємство не надавало звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій до центру зайнятості, оскільки, як пояснив представник відповідача, на підприємстві проходили зміни керівництва.

Суд також вважає безпідставним посилання представника відповідача на пропущений строк звернення до суду щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та пеню у розмірі 8631,63 грн., оскільки звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів поданий відповідачем з порушенням п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Так, звіт, термін подання якого повинен бути до 1.03.2012 року, підписаний відповідачем лише 25.09.2012 року, отриманий позивачем 2.10.2012 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції, розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2011 рік був складений та надісланий ТОВ «Маяк» 24.12.2012 року за №031/2079, а позовна заява подана до суду 24.01.2013 року, тобто у строк передбачений ст. 99 КАС України.

Частина 4 ст.20 Закону України № 875, за змістом якої до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 КГ України, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки в останній нормі визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не їх стягнення.

Суд, виходячи із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками та вважає, що з'ясування наявності вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення та виникнення відповідного зобов'язання.

Доказів того, що товариство створило робочі місця для інвалідів та своєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, - відповідачем не надано, а тому суд дійшов висновку, що Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів були правові підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України України від 31.01.2007 р. N 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

В порушення вимог ст.20 Закону України № 875, відповідач самостійно в строк до 15.04.2012 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не сплатив.

Частиною 2 ст. 20 Закону України № 875 передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня нараховується виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За період з 16.04.2012 року по 08.01.2013 року (267 днів) відповідачу нарахована пеня у розмірі 437,88 грн. Таким чином , загальна сума, яка підлягає стягненню, становить 8193,75 грн.+437,88 грн. = 8631,63 грн.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з наведеного та завдань Фонду щодо здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій та пені, порушенням вимог Закону України №875 є невиконання законодавчо встановленого нормативу з працевлаштування інвалідів, а саме: факт не створення робочих місць для інвалідів, не інформування міського центру зайнятості про наявність вакантних місць, призначених для працевлаштування інвалідів та не надання звітів за формою 3-ПН про наявність вакансій до центру зайнятості необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» (67200, Одеська область, Іванівський район, с. Баланини, вул. Чапаєва, 5, код ЄДРПОУ 30615944, р/р 26002238179, МФО 380805, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (Банк - ГУДКСУ в Одеській області, Одержувач- УДКСУ у Іванівському районі Одеської області, МФО 828011, Код ЄДРПОУ 37801601, р/р 31216230700200) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 8193 грн. 75 коп. та пеню у розмірі 437 грн. 88 коп., а загалом 8631 (вісім тисяч шістсот тридцять одну) гривню 63 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 28 лютого 2013 року

Суддя Бутенко А.В.

.