Постановление суда № 29620761, 28.02.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/2609/13. Головуючий суддя у суді 1 інстанції Головін В.О. Категорія 5 Доповідач - суддя Пономарь З.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,

при секретареві Грендач Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_3 з позовом, у якому просила витребувати в останнього та передати їй гараж №17 з ключами, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 10.12.2012р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Позовні вимоги про витребування та передачі гаража АДРЕСА_1 ОСОБА_2 обґрунтувала положеннями ст.ст.397,399,400 ЦК України та тим, що вказаний гараж в кооперативі по вул.Корчагіна вони побудували у 1970 році разом з чоловіком ОСОБА_4, на якого і зареєстровано гараж. З дозволу чоловіка та за життя останнього гаражем користувався відповідач ОСОБА_3 Після смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 на її вимогу відповідач гараж їй не повертає та є недобросовісним володільцем.

Між тим, доказів на підтвердження заявлених вимог та обставин, якими вони обґрунтовані, ОСОБА_2 не надано. Враховуючи встановлені обставини, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні її позовних вимог про витребування гаража та ключів від нього за їх недоведеністю.

Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильність судового рішення безпідставні, а її доводи фактично повторюють обґрунтування позовної заяви. Посилання в апеляційній скарзі на не врахування судом того, що ОСОБА_4 був членом гаражного кооперативу «Автолюбитель-2» також безпідставні. Доказів на підтвердження вказаного факту членства ОСОБА_4 ні в гаражному кооперативі «Автолюбитель-2», ні його членства в гаражному кооперативі «Автолюбитель-1», відносно якого фактично і заявлені позовні вимоги, матеріали справи не містять. Посилання в апеляційній скарзі на схему розміщення гаражів також безпідставне (а.с.24). Сама по собі копія вказаного плану гаражного кооперативу, на якому схематично зображено гараж з прізвищем ОСОБА_4, фактично не є доказом членства останнього. Копія вказаного плану належним чином не завірена та не містить вказівки, до якого конкретно гаражного кооперативу цей план відноситься. Наявні в матеріалах справи копії рішення виконкому Павлоградської міської ради від 24.12.1974р. №692 свідчать лише про створення гаражного кооперативу «Автолюбитель-2» по провулку Котовського (а.с.22,23). Ні прізвища ОСОБА_4, ні прізвищ інших осіб у якості членів гаражного кооперативу вказане рішення не містить. Назва та розміщення гаражного кооперативу не співпадає з назвою та розміщенням кооперативу, вказаного позивачкою. Доказів тому, що вказаний гаражний кооператив є саме тим кооперативом, про який зазначено у позовній заяві, матеріали справи також не містять. Не містять матеріали справи та апеляційна скарга і доказів тому, що спірний гараж відповідно переходив у власність як ОСОБА_4, так і у власність його дружини ОСОБА_2 Проте відповідно до вимог ч.1,2,4 ст.60 ЦПК України саме на позивача покладено обов'язок доведення тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог. За відсутності зазначених доказів наведене у позовній заяві та в апеляційній скарзі має лише характер припущень про наявність у ОСОБА_2 права власності на спірний гараж. Між тим згідно положень ч.4 ст.60 ЦПК України доказування на припущеннях ґрунтуватись не може.

Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки доводами апеляційної скарги не спростовуються, а тому скасуванню воно не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді :