Постановление суда № 29606554, 27.02.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1606/1300/2012 Номер провадження 22-ц/786/529/2013 Головуючий у 1-й інстанції Новак Д.І. Доповідач Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.

при секретарі: Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика»

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2012 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» Диканського району, р/р № 26007170009069 в ГРУ КБ Приватбанк м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, на користь ОСОБА_1 індексацію на заробітну плату за період з 01 січня 2003 року по 01 листопада 2012 року в сумі 6 792 грн. 56 коп. з утриманням відповідачем з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» Диканського району, р/р № 26007170009069 в ГРУ КБ Приватбанк м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, в доход держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Полтавська птахофабрика» просить вищевкащане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи та невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1, копій наказів про прийом та звільнення з роботи, останній працював у ПАТ ППФ ППФ з 24 грудня 2002 року по 01 листопада 2012 року і був звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 4-6, 32,33).

З документів, наданих Територіальною Державною інспекцією праці Полтавської області, вбачається, що цією інспекцією було проведено перевірки діяльності ПАТ Полтавська птахофабрика, в ході яких встановлено численні порушення трудового законодавства щодо оплати праці, в тому числі і в частині невиплати працівникам цього підприємства протягом значного проміжку часу індексації заробітної плати, за що на керівника цього підприємства та головного бухгалтера складено відповідні протоколи і їх притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, що підтверджується і наявною у справі копією постанови суду про це (а.с. 15).

Згідно розрахунку розміру не нарахованих та не виплачених сум індексації грошових доходів позивача ОСОБА_1 за вказаний період часу становить 6 792,56 грн. (а.с. 34-35).

Задовольняючи позов місцевий суд виходив з того , що відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноваженим ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Згідно ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, тощо. З приписів п.1.3 Розділу 1, п. 2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 5 від 13 січня 2004 року, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, входять до структури заробітної плати. Таким чином, індексаційні нарахування на грошові доходи ОСОБА_1 є складовою частиною його заробітної плати. Згідно ст. 33 вищевказаного закону в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2003 року та постанови КМ України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Сума невиплаченої індексації зарплати виникла з вини відповідача через порушення ним законодавства про оплату праці, вимога про звернення до суду за стягненням якої у позивача відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України будь-яким строком не обмежена. Згідно ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи ( ст. 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи відповідача в тій частині, що у даному випадку підлягає застосуванню строк позовної давності - тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 ст. 233 КЗпП України є спеціальною нормою, яка передбачає, що у разі порушеня законодавства про оплату праці, що має місце у даних правовідносинах, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідачем не заперечується, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, є частиною заробітної плати. Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 117, 237-2 цього Кодексу стосується правовідносин, які виникли при зверненні працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди і у таких випадках встановлено тримісячний строк звернення до суду, перебіг якого розпочинається з дня коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. У даному випадку предметом спору є стягнення заборгованості з індексації заробітної плати, звернення до суду з позовом про її стягнення не обмежено будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» - відхилити.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С у д д і: / підписи/

Згідно: суддя апеляційного суду

Полтавської області Дорош А.І.