№ 29584613, 25.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.02.2013 р. справа №908/286/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Гези Т.Д.суддівКододової О.В., Мартюхіної Н.О., При секретарі судового засідання: Бабечко А.Д.За участю представників сторін: від кредитора: від боржника:не з'явився; не з'явився;Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м.Вільнянськ Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької областівід17.01.2013р.у справі№ 908/286/13-г (суддя Кричмаржевський В.А.)за заявою кредитораВільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м.Вільнянськ Запорізької областідо боржникаСадівничого товариства «Рассвет» с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.01.2013р. по справі №908/286/13-г (суддя Кричмаржевський В.А.) відмовлено у прийнятті заяви Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м.Вільнянськ Запорізької області про порушення справи про банкрутство Садівничого товариства «Рассвет» с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області на підставі п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 17.01.2013р. мотивована тим, що, згідно наданої заяви, заборгованість боржника виникла внаслідок несплати ним штрафних санкцій з податку на прибуток та земельного податку. Проте, наявність лише штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство. Також, суб'єктом банкрутства може бути лише боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, яким садівниче товариство не являється.

Крім того, судом першої інстанції вказано, що документи, додані до заяви ініціюючого кредитора, не завірені належним чином.

Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаною ухвалою, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.01.2013р. по справі №908/286/13-г та передати справу про визнання банкрутом Садівничого товариства «Рассвет» с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області на розгляд господарського суду Запорізької області.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема положення ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На думку апелянта, у випадку, коли у кредитора наявні виконавчі документи, суми заборгованості незалежно від їх походження є безспірними грошовими вимогами, а тому у ініціюючого кредитора є всі підстави для подання заяви про порушення справи про банкрутство за наявності суми безспірних кредиторських вимог.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши додану до апеляційної скарги кредитора заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї докази, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби звернулась до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство Садівничого товариства «Рассвет» с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно вказаної заяви, станом на 01.12.2012р. за СТ «Рассвет» обліковується борг у розмірі 3061,00грн., що є наслідком несплати боржником штрафних санкцій з податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до ч. 2 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали), боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

Згідно ч.7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали), грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Також, відповідно ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Стаття 8 Податкового кодексу України дає визначення видам податків і зборів (обов'язкових платежів), їх вичерпний перелік міститься у статтях 8-10 Податкового кодексу України. Пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 8-10 Податкового кодексу України, не включені.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство», вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Тобто, суми неустойки (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій, що стягуються з платників податків до бюджетів за порушення податкового законодавства, не входять до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів) - визначених ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали).

Доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 17.01.2013р. по справі № 908/286/13-г, тому що для порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором має бути доведено наявність безспірних грошових вимог, до яких штрафні санкції не включаються.

Вірними є посилання суду першої інстанції на те, що боржник не являється суб'єктом підприємницької діяльності з наступних підстав.

Ч.2 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали), визначає боржника, як суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Відповідно до ч.2 ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно ст.6 Закону України «Про кооперацію», кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Ст. 2 вказаного закону, виробничий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку. А обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Стаття 84 Цивільного кодексу України зазначає, що товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства або виробничі кооперативи.

Зі п.1.4. копії статуту Садівничого товариства «Рассвет», доданого до заяви кредитора, вбачається, що основним його завданням є організація колективного саду і використання його членами товариства для вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, зміцнення з здоров'я та залучення до праці дітей та підлітків.

З огляду на вказане, боржник не має на меті на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками, а тому й не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Відповідно п.1 статті 62 Господарського процесуально кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 17.01.2013р. по справі №908/286/13-г винесена відповідно до норм процесуального права.

Апеляційна скарга Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м.Вільнянськ Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.01.2013р. по справі №908/286/13-г підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби м.Вільнянськ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.01.2013р. по справі №908/286/13-г - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.01.2013р. по справі №908/286/13-г - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: О.В. Кододова

Н.О. Мартюхіна

Надруковано: 5 прим.

1. боржнику

1. кредитору

1. у справу

1. ДАГС

1. господарському суду