№ 29529555, 21.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/201/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 5011,36 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 5011,36 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що станом на 01.12.2012 року ФОП ОСОБА_1 має узгоджену та несплачену заборгованість в розмірі 5011,36 грн., з них: по єдиному внеску - 4841,36 грн., по фінансовим санкціям - 170,00 грн. Сума заборгованості по єдиному внеску в розмірі 4841,36 грн. була самостійно нарахована боржником у Звітах про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік та 2012 рік, але не сплачена у встановлений законодавством строк. У зв'язку з несплатою єдиного внеску та фінансових санцій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем було винесено платнику вимогу про сплату боргу №Ф-1505-У від 06.11.2012 року на загальну суму несплаченого єдиного внеску і фінансової санкції в розмірі 5011,36 грн. Вимога боржником отримана 01.12.2012 року, про що свідчить поштове повідомлення. Однак заборгованість сплачена відповідачем не була.

В установлений 10-денний строк, після отримання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, відповідач заперечення на позов до суду не подав.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності із п.3 ч.1 ст.183 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі. Суддя за результатами розгляду справи у порядку скороченого провадження, оцінивши повідомленні позивачем обставини вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрована Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області 21 січня 2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичої особи - підприємця та як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464, Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.п.1,4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частинами 3,4,5 ст.7 Закону встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється ст.8 Закону №2464.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 2.1, п. 2.3 Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №7-7 від 19.04.2007 року відповідачем подано звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 та 2012 роки. Згідно вказаних звітів, підприємство самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за відповідний звітний рік. Так, за 2011 рік сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, відповідачем визначена в розмірі 3320,11 грн., за 2012 рік - 1521,25 грн.

Проте, як встановлено судом, відповідач сплату єдиного внеску до 20 січня за минулий рік не здійснив, в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі по сплаті єдиного внеску у розмірі 5011,36 грн. (з урахуванням фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн.).

Відповідно до п.4 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем булла сформована Вимога про сплату боргу №Ф-1505-У від 06.11.2012 року на загальну суму несплаченого єдиного внеску і фінансової санкції в розмірі 5011,36 грн. Вимога боржником отримана 01.12.2012 року, про що свідчить поштове повідомлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Згідно ч. 12 зазначеної статті, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку сума заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 5011,36 грн. не погашена.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону, завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 5011,36 грн. є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 5011,36 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі (код ЄДРПОУ 37743414) заборгованість в розмірі 5011 (п'ять тисяч одинадцять) грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.