№ 29517945, 22.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7750/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

суддів: Катаєвої Е.В.

Тарасишиної О.М.

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_2

представник відповідача: Браїловська А.А.. (по довіреності)

представник третьої особи: Дмитренко М.С. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеського відділення Державного науково-виробничого інституту міст та геоінформатики «Укргеоінформ» про визнання протиправним рішення Державного агентства земельних ресурсів України №9905/23/11-12 від 25.06.2012 року та зобов'язання надати гр. ОСОБА_2 висновок державної експертизи про відповідність Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 вимогам законодавства, встановленим стандартам та правилам,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, третя особа- Одеське відділення Державного науково-виробничого інституту міст та геоінформатики «Укргеоінформ» про визнання протиправним рішення відповідача, зазначене у листі №9905/23/11-12 від 25.06.2012р. та зобов'язання відповідача надати позивачу висновок державної експертизи Проекту землеустрою щодо відведення гр..ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 згідно до вимог, передбачених Законом України «Про держекспертизу», встановлення терміну для подання відповідачем до суду звіту про виконання постанови адміністративного суду.

13.02.2013 року (вхід.№3787/13) від позивача надійшли уточнення до позову, в яких позивач уточнив п.3 позовних вимог та просив зобов'язати відповідача надати висновок державної експертизи про відповідність Проекту землеустрою щодо відведення гр.ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Державного агентства земельних ресурсів України, викладене в листі №9905/23/11-12 від 25.06.2012р., про неприйнятність проекту землеустрою не містить будь-якого законодавчого мотивування підстав, з яких проект землеустрою не пройшов експертизу. Посилаючись на ст.19 Конституції України, позивач зазначив, що відповідач протиправно вимагає додаткові документи, надання яких не передбачено діючим законодавством.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується, надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що за результатами розгляду Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, Держземагентством України підготовлено висновок державної експертизи землевпорядної документації №183-11 від 20.10.2011р., відповідно до якого проект повернуто на доопрацювання як такий, що не повною мірою відповідав вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам. 01.06.2012р. проект надійшов для проведення контролю за усуненням зауважень державної експертизи, проте виконавцем землевпорядної документації зауваження не усунуто(не враховано), про що і було повідомлено замовника оскаржуваним листом.

Представник третьої особи Одеського відділення Державного науково-виробничого інституту міст та геоінформатики «Укргеоінформ» в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

23.06.2011р. Головне управління Держкомзему у Одеській області на виконання п.4 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України №391 від 03.12.2004р., направило на обов'язкову первинну землевпорядну експертизу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0182га із земель рекреаційного призначення у власність гр.ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1. Документацію розроблено Одеським відділенням Українського державного науково-виробниччого інституту зйомок міст та геоінформатики ім. А.В.Шаха «Укргеоінформ» на замовлення гр.ОСОБА_2 на підставі договору №56/ф від 25.04.2005р.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1. повернено на доопрацювання без реєстрації, про що замовника було повідомлено листом №11376/23/13-11 від 28.07.2011р.

Позивачу повернуто супровідний лист Головного управління Держкомзему в Одеській області від 23.06.2012р. за № 2-5-11/3279 , копію листа на експертизу від Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у м. Одеса від 28.04.2011р. №01-40/21 (ПК-вих), копію договору від 25.04.2005р. №56/Ф та кошторису на виготовлення землевпорядної документації.

Супровідним листом від 11.10.2011р. вих. №12975/0/715-11 «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1» надійшов для проведення обов'язкової державної експертизи та був зареєстрований за №183-11 11 жовтня 2011р.

За результатами розгляду вищезазначеного проекту землеустрою Держземагентством України прийнято висновок державної експертизи землевпорядної документації №183-11 від 20.10.2011р., відповідно до якого проект повернуто на доопрацювання як такий, що не повною мірою відповідав вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам (а.с.9).

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначено Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженою Наказом Держкомзему № 391 від 03.12.2004 року.

Відповідно п.1.2 зазначеної методики державній експертизі відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" підлягає вся землевпорядна документація із землеустрою, оцінки земель, а також документація і матеріали державного земельного кадастру, яка розробляється на державному, регіональному та місцевому рівнях суб'єктами господарської діяльності, що отримали ліцензію відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Відповідно ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" № 1808-IV від 17.06.2004р. (надалі Закон № 1808-IV) державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Згідно ст. 8 зазначеного Закону державна експертиза проводиться в обов'язковій, вибірковій та добровільній формах.

Відповідно абз. 5 п.1 ст. 9 Закону №1808-IV обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Розділом 3 Методики врегульовано процедуру (стадії) проведення державної експертизи.

Відповідно п. 3.1 зазначеної Методики проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об'єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об'єктивного висновку державної експертизи. Процедура проведення державної експертизи складається з трьох стадій: підготовчої, основної та заключної.

Підпунктом 3.4.1 п.3.4 Методики встановлено, що основна стадія проведення державної експертизи передбачає всебічний аналіз землевпорядної документації, відповідність запропонованих заходів вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. У разі потреби проводяться обстеження в натурі (на місцевості). При проведенні державної експертизи землевпорядної документації визначаються: відповідність змісту документації вимогам законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо раціонального використання і охорони земель, умов і порядку їх забудови, охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, збереження культурної спадщини; відповідність змісту документації вимогам завдань на її розроблення та вимогам передпроектної документації;

запропоновані землевпорядною документацією рішення щодо рекультивації порушених земель, поліпшення малопродуктивних угідь, оцінки земель тощо; еколого-економічна ефективність передбачених заходів щодо запобігання їх впливу на земельні угіддя за межами ділянки, охорони агроландшафтів; відповідність вимогам законодавства умов щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок у разі проведення вибіркової та добровільної державної експертизи робочих проектів землеустрою, передбачених підпунктом "з" частини другої статті 25 Закону України "Про землеустрій".

Відповідно ст. 35 Закону України №1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.

Статтею 37 Закону встановлено порядок спростування висновків державної експертизи. Замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 за вих. №1/06 від 01.06.2012р. направлено «Лист Замовника відносно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 20.10.2011р. №183-11». Зазначеним листом позивач в порядку здійснення контролю за усуненням зауважень, викладених у висновку держекспертизи, направив проект землеустрою. Даний проект сформовано з урахуванням зауважень, викладених у висновку №183-11 від 20.10.2011р. У п.1 зауважень зазначено, що у висновку, узгодженому природоохоронним органом, на підставі планово-картографічних матеріалів встановлено, що належна відведенню земельна ділянка відношення до об'єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення не має, розташування по відношенню до водних об'єктів, водоохоронним зонам та прибережної захисної берегової лінії складає 151м. Щодо п.2 зауважень зазначено, що виписка з державної статистичної звітності по формі 6-зем, засвідчена керівником територіального органу земельних ресурсів додана до проекту. Матеріали чергового кадастрового плана відображено в даних індексно-кадастрової документації об'єкта експертизи на стор.35, надані Теруправлінням земельних ресурсів згідно з діючим на момент видачі порядком їх оформлення. Щодо п.3 зауважень, зазначено, що право приватної власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці, яка підлягає відведенню, підтверджено Свідоцтвом про право власності №138 від 25.09.1999р., яке зареєстровано в БТІ 24.12.1999р. та додано до об'єкту експертизи і є легітимним правовстановлюючим документом. Надання витягу з реєстру прав, равно як і інші вимоги даного пункту зауважень, на думку позивача, діючим законодавством не передбачено і не може слугувати підставою для відмови в приватизації.

Відповідно абз. 2 ст. 37 Закону №1808-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне агентство земельних ресурсів України листом від 25.06.2012р. за №9903/13/11-12 «Щодо здійснення контролю за усуненням зауважень, вказаних у висновку експертизи» повідомило позивача про те, що зауваження №1 враховано частково. Графічні матеріали не відображають межі ДБК «Соцпобут», прибрежно-захисної смуги та водоохоронної зони з документальним підтвердженням; зауваження №2 висновку враховано частково, виписка із державної статистичної звітності форми 6-зем не містить інформації по угіддях та земель за рахунок яких відводиться земельна ділянка; зауваження №3 не враховано, а саме не дотримано вимог ст.364 Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу, що відповідно п. п. 3.5.8 - 3.5.9 п.3.5 Методики усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб'єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин. Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Відповідно до ст. 35 Закону України №1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. У разі, якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи. Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.

Судова колегія вважає, що відповідач листом від 25.06.2012р. за №9903/13/11-12 «Щодо здійснення контролю за усуненням зауважень, вказаних у висновку експертизи» не обґрунтував з посиланням на норми діючого законодавства висновки, яких дійшов за наслідками розгляду листа позивача про спростування зауважень викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 20.10.2011р. №183-11 та не прийняв відповідного рішення згідно ст. 37 Закону України №1808-IV щодо відповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0182га із земель рекреаційного призначення у власність гр.ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

Проаналізувавши чинне законодавство, судова колегія вважає, що рішення Державного агентства земельних ресурсів України, викладене у листі №9905/23/11-12 від 25.06.2012 року прийнято необгунтовано та не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації", а тому є протиправним.

Окрім того, як вбачається із виписки із державної статистичної звітності форми 6-зем, остання містить інформацію по угіддях та земель за рахунок яких відводиться земельна ділянка.

Позивачем на п.3 зауваження надано свідоцтво про право власності №138 від 25.09.1999р., яке зареєстровано в БТІ 24.12.1999р. та додано до об'єкту експертизи і є правовстановлюючим документом. Надання витягу з реєстру прав діючим законодавством не передбачено і не може слугувати підставою для відмови в приватизації.

Враховуючи те, що відповідачем не розглянуто відповідно до ст. 37 Закону України №1808-IV лист позивача від 01.06.2012 року за №1/06 стосовно усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації Держземагенства від 20.10.2011р. №183-11 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та не прийнято відповідне рішення, судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом зобов'язання Державного агентства земельних ресурсів України розглянути лист від 01.06.2012 року за №1/06 стосовно усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації Держземагенства від 20.10.2011р. №183-11 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та прийняття рішення стосовно відповідності проекту,оскільки вказане питання Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» віднесено до компетенції Державного агентства земельних ресурсів України.

Відповідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.ч.3-4 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України та невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення у адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення та відповідно ч. 2 зазначеної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, виходячи зі змісту зазначених статей, встановлення строку для надання звіту про виконання судового рішення - є правом суду, а не обов'язком. З урахуванням викладеного судова колегія не вбачає за доцільне встановлення строку для подання відповідачем до суду звіту про виконання постанови, в зв'язку з чим дані вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеського відділення Державного науково-виробничого інституту міст та геоінформатики «Укргеоінформ» про визнання протиправним рішення Державного агентства земельних ресурсів України №9905/23/11-12 від 25.06.2012 року та зобов'язання надати гр. ОСОБА_2 висновок державної експертизи про відповідність Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 вимогам законодавства, встановленим стандартам та правилам, - задовольнити частково

Визнати протиправним рішення Державного агентства земельних ресурсів України, викладене у листі №9905/23/11-12 від 25.06.2012 року.

Зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України розглянути лист від 01.06.2012 року за №1/06 стосовно усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації Держземагенства від 20.10.2011р. №183-11 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення стосовно відповідності проекту.

В решті позовних вимог, -відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 лютого 2013 року.

Головуючий суддя: _____ Г.П. Самойлюк

Судді: _____ Е.В. Катаєва

_____ О.М. Тарасишина