Решение № 29448421, 15.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.13 Справа№ 5015/4025/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Приватного виробничо - комерційного підприємства «Транспортник», м.Пустомити Львівської області

до відповідача: Проектно-вишукувального інституту «Укркурортпроект» Федерації профспілок України в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні (філії), м.Львів

про розірвання договору від 12.01.2009р. та стягнення 17600 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сірий А.В. - представник

від відповідача: Плахунін В.Ф. - представник

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного виробничо - комерційного підприємства «Транспортник», м.Пустомити Львівської області до відповідача: Проектно-вишукувального інституту «Укркурортпроект» Федерації профспілок України в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні (філії), м.Львів про розірвання договору від 12.01.2009р. та стягнення 17600 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2012 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.10.2012 року.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 16.10.2012р., від 01.11.2012р. з метою подачі 4-х етапів робочого проекту на реконструкцію складських приміщень по вул..Глинській, 52 в м.Пустомитах.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.11.2012р. оголошено перерву до 27.11.2012р.

Ухвалою суду від 27.11.2012р. провадження у справі зупинено і за клопотанням позивача від 27.11.2012р. (вх.№983 від 27.11.2012р.) призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству «Укрінвестекспертиза» (м. Львів, вул. Івана Франка, 61).

Для роз'яснення судовому експерту пропонувались наступні питання:

Чи відповідають визначені календарним планом роботи (додаток № 2 до договору), який є невід'ємною частиною договору на виконання (передачу) науково - технічної продукції від 12.01.2009р., укладеного між ПВКП «Транспортник» та Львівською АМП ПВІ «Укркурортпроект», перелік етапів розроблення робочого проекту реконструкції складських приміщень будинку Львівоблеиерго по вул. Глинській, 52 в м. Пустомити Львівської області на СТО автомобілів, причепів та напівпричепів ПВКП «Транспортник»: вимогам ДБН А.2.2-3-2004 та іншим державним стандартам з питань визначення змісту і складових частин робочого проекту реконструкції нежитлових приміщень?

Чи було включено до змісту частин робочого проекту реконструкції складських приміщень будинку Львівобленерго по вул. Глинській, 52 в м. Пустомити Львівської області на СТО автомобілів, причепів та напівпричепів ПВКП «Транспортник»: Обстеження, обміри, плани поверхів; Архітектурно - будівельні рішення. Плани поверхів; Архітектурно -будівельна частина. Розрізи; Архітектурно - будівельна частина. Фасади; вимоги викладені у завданні на проектування ?

Чи було можливо розроблення частин робочого проекту реконструкції складських приміщень будинку Львівобленерго по вул. Глинській, 52 в м. Пустомити Львівської області на СТО автомобілів, причепів та напівпричепів ПВКП «Транспортник»: Обстеження, обміри, плани поверхів; Архітектурно - будівельні рішення. Плани поверхів; Архітектурно - будівельна частина. Розрізи; Архітектурно - будівельна частина. Фасади; без попереднього узгодження та одержання від замовника завдання на проектування ?

Чи відповідає зміст частин робочого проекту реконструкції складських приміщень будинку Львівобленерго по вул. Глинській, 52 в м. Пустомити Львівської області на СТО автомобілів, причепів та напівпричепів ПВКП «Транспортник»: Обстеження, обміри, плани поверхів; Архітектурно - будівельні рішення. Плани поверхів; Архітектурно - будівельна частина. Розрізи; Архітектурно - будівельна частина. Фасади; вимогам ДБН А.2.2-3-2004 та іншим державним стандартам з питань визначення змісту і складових частин робочого проекту, що діяли в період 12.01.2009 - 29.09.2009 ?

Ухвалою суду від 11.02.2013р. провадження у справі було поновлено, у зв'язку із поступленням висновку від 27.12.2012р. №272 (вх.№3034 від 29.12.2012р.) філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, яким дано відповіді на вищезазначені питання:

На підставі п 6.1 чинних в 2009 році "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", чинних до 01.07.2012р. (надалі - ДБН А.2.2-3-2004) замовник будівництва міг укласти договір з проектувальником на розробку робочого проекту лише після надання проектувальнику завдання на проектування і вихідних даних на будівництво.

Згідно п. 2.1 і п.2.6 згаданих ДБН замовник міг доручити проектувальнику виконати будь-які передпроектні роботи. Склад, обсяг і вартість цих робіт визначається відповідним договором. В даному випадку Календарний графік включає в себе виконання як передпроектних робіт, так і безпосередньо проектних робіт. Обстеження, обміри, плани поверхів, архітектурно-будівельні рішення (плани, фасади, розрізи) входять в склад "передпроектних робіт", всі інші в "робочий проект". Визначення терміну "передпроектні роботи" наведено в додатку Б згаданих вище ДБН, згідно якого це роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівельних рішень:

розробка попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (фон-ескізи);

розробка пропозицій щодо розміщення об'єктів будівництва на земельних ділянках (обгрунтування місця розміщення, необхідної території та умов будівництва);

опрацювання інженерної характеристики об'єкта і скадання опитувальних листів;

складання завдання на інженерні вишукування;

складання завдання на проектування;

обміри та обстеження будівель, які підлягають реконструкції, переоснащенню, розширенню, переплануванню або надбудові;

інші види робіт, які необхідні для початку процесу проектування. Враховуючи наведене, даний Календарний графік треба було розбити на передпроектні роботи - І -2 етапи, які не є стадією проектування і безпосередньо розробка робочого проекту - IV- VI етапи, але після отримання вихідних даних на проектування.

У Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №489 (чинною до введення в дію Постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №548) дано визначення терміну "завдання на проектування" - це документ, в якому містяться обгрунтовані в межах законодавства вимоги замовника (забудовника) до планувальних.архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.

Завдання на проектування замовник будівництва складає сам або доручає виконати проектувальнику за окрему плату згідно п.2.2 ДБН ДБН А.2.2-3-2004.

Складання завдання на проектування є одним з видів передпроектних робіт (додаток "Б" ДБН А.2.2-3-2004 і повинно було здійснюватись на підставі виконаних проектувальником і прийнятих замовником етапів передпроектних робіт: Обстеження, обміри, плани поверхів; Архітектурно-будівельні рішення. Плани поверхів; Архітектурно-будівельна частина. Розрізи; Архітектурно-будівельна частина. Фасади;

Так як в матерілах справи відсутній документ - "завдання на проектування" відповідь на дане питання дати не можна.

Виконання проектувальником фактично предпроектних робіт, а не складових частин робочого проекту (сторінка 80 справи): "перший етап -"Обстеження, обміри, плани поверхів"; другий етап - Архітектурно-будівельні рішення. Плани поверхів; частин робочого проекту (сторінка 80 справи): "перший етап -"Обстеження, обміри, плани поверхів"; другий етап - Архітектурно-будівельні рішення. Плани поверхів; третій етап -Архітектурно-будівельна частина. Розрізи; четвертий етап - Архітектурно-будівельна частина. Фасади" було можливе без одержання від замовника завдання на проектування.

Проектувальник міг приступити безпосередньо до проектних робіт, пов'язаних зі створенням проектної документації для будівництва лише на підставі наданих вихідних даних і завдання на проектування ( п.п. 2.2, 2.3 і 6.1 ДБН А.2.2-3-2004).

Відповідають вимогам ДБН А.2.2-3-2004 як складова частина передпроектних робіт, а не як складова частина робочого проекту.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позовні вимоги підтримано.

Відповідачем явку представника в судове засідання забезпечено, позовні вимоги заперечено.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Предметом даного спору є вимога позивача розірвати, укладений 12.01.2009 року між сторонами, спірний договір та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 17600,00 грн., сплачених, як вважає позивач, безпідставно відповідачеві.

Підставами поданого позову, як стверджує позивач, є перевищення повноважень начальником Львівської АПМ відповідача при укладенні спірного договору вартістю більше 100 000,00 грн.; відсутність ліцензії на виконання проектних робіт; укладення спірного договору і часткове виконання відповідачем здійснено з порушенням законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема ДБН А.2.2-3-2004.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить в позовній заяві власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронний інтерес і спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність чи відсутність порушеного права або інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права передбаченого законодавством і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушення права.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способом, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 54 ГПК України встановлено, що у поданій до господарського суду позовній заяві мають бути зазначені зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує.

Отже, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує(зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто порушення або оспорювання прав та інтересів осіб, які звертаються до суду за їх захистом, є обов'язками; обов'язком позивача відповідно до ст.33 ГПК України є доведення / підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Уявлення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача не є підставою для визнання в судовому порядку такого договору розірваним, оскільки відповідно до приписів ст. 1 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Однак, звертаючись до суду із даним позовом, позивач, по-перше, всупереч наведеним вище вимогам, не зазначає, в чому полягає порушення його прав та законних інтересів, для захисту яких він звернувся до суду, а лише стверджує, що оспорюваний ним правочин укладено з перевищенням повноважень начальником Львівської АПМ відповідача, за відсутності ліцензії на виконання проектних робіт із порушенням вимог ДБН А.2.2-3-2004, що відповідно до ч.1 ст.215 і ч.1 ст.227 ЦК України має наслідком визнання такого правочину недійним.

Суд, розглядаючи дану справу, встановив такі обставини.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з приписами, викладеними у ст.95 ЦК України, Львівська АПМ відповідача є відокремленим підрозділом юридичної особи, яка діє на підставі затвердженого нею положення.

У п.4.4 Положення про Львівську АПМ зазначено, що її начальник здійснює свої повноваження на підставі довіреності, яка видається директором інституту.

У п.5.4 цього Положення визначено, що Львівська АПМ укладає від імені інституту договори самостійно в обсягах до 100 000, 00 грн., а більше - по узгодженню з директором інституту.

З поданих до суду належних і допустимих доказів: листа інституту від 29.12.2008 р. №01-25/259 і факсограми інституту від 01.10.2012 р. № 01-25/74 вбачається, що укладання оспорюваного договору від 12.01.2009 року №1 ціною 128 000, 00 грн. погодженого із директором інституту.

Відповідно до ч.3 ст. 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Твердження позивача про відсутність у відповідача ліцензії на виконання проектних робіт спростовується наданими останнім належними і допустимими доказами: ліцензіями на будівельну діяльність від 31.05.2005 року (серія АБ № 105132) і від 18.06.2010 року (серія АБ № 154154).

Стосовно доводів про те, що укладення і часткове виконання відповідачем оспорюваного договору здійснено з порушенням вимог ДБН А.2.2-3-2004, слід зазначити таке.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Як вбачається із змісту п.1 і п.2 оспорюваного договору, а також його додатку №2 " Календарний план роботи", сторони домовилися про те, що робочий проект реконструкції бувших складських приміщень "Львівобленерго" по вул.Глинській, 52 у м.Пустомити Львівської області під СТО автомобілів, причепів і напівпричепів відповідача складатиметься з шести етапів. Виконання та оплата здійснюватиметься відповідно сторонами поетапно за узгодженою договірною ціною, визначеною сторонами у додатку №3 «Протокол узгодження договірної ціни на науково-технічну продукцію до оспорюваного договору». Така домовленість між сторонами відповідає вимогам ч.1 ст.324 ГК України і абз.1 і 2 п.2.1., п.2.6 розд.2 ДБН А.2.2-3-2004 (Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва).

З вказаного у додатку №2 "Календарний план роботи" переліку шести етапів виконання робіт з виготовлення робочого проекту реконструкції перший і другий етапи відносяться до передпроектних робіт, усі інші етапи - до проектних робіт, що підтверджено проведеною, з ініціативи позивача, будівельно-технічною експертизою ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області (висновок № 272 від 27.12.2012р.).

Визначення терміну "передпроектні роботи" наведено у додатку ДБН А2.2-3-2004, який є обов'язковим, - це роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівельних рішень.

Виконані і передані позивачеві по акту перші чотири етапи робочого проекту реконструкції згідно з висновком будівельно-технічної експертизи відносяться до перед- проектних робіт, на підставі яких позивач, як замовник, зобов'язаний був одержати від компетентних органів необхідні дозвільні документи, вихідні дані, а також скласти самостійно або за окрему плату відповідачем, як проектувальником, завдання на проектування (п.2.3 розд.2 ДБН А.2.2-3-2004). Лише після цього відповідач вправі був приступити до виконання саме проектних робіт, які визначені сторонами у третьому-шостому етапах додатку № 2 "Календарний план роботи" оспорюваного договору.

Відповідно до ч.1 ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проекту або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.887 ЦК України).

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника - підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (ч.1 ст.888 ЦК України).

Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або іншому порядку, встановленому договором або законом (п.1 ч.1 ст.889 ЦК України).

Положення щодо виконання передпроектних робіт, отримання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, вихідних даних на проектування цих об'єктів, що передувало розробленню проектної документації на будівництво містилося також в Законі України від 20.04.2000р. №1699-ІІІ "Про планування і забудову території" (ст.ст.24, 5 ст.26, ст.ст.27 і 28), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами.

Таким чином, отримання позивачем, як замовником, дозволу на будівництво (реконструкцію), вихідних даних на проектування і передача їх відповідачеві, складання позивачем завдання на проектування слугувало підставою для розроблення відповідачем робочого проекту (РП) реконструкції (п.6.1 ДБН А.2.2-3-2004).

Відсутність зазначених дозвільних документів унеможливила подальшу роботу відповідача по розробленню проектної документації на стадії робочий проект (РП).

З метою убезпечення відповідальності за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оспорюваному договору з вини позивача (замовника) у п.1 основоположного договору сторони обумовили, що у разі несвоєчасного надання позивачем (замовником) вихідних даних на проектування, строк виконання проектних робіт подовжується за договором сторін.

Позивач в обґрунтування своїх вимог щодо розірвання оспорюваного договору і стягнення з відповідача безпідставно сплачених йому 17600,00 грн. покликається на ст.615 ЦК України, як на підставу подання позову.

Стаття 615 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Таким чином, покликання позивача на вказану норму матеріального права суд вважає неправильним.

Так як позовна вимога стосується розірвання договору, то слід застосувати положення ст.651 ЦК України і ст. 188 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач не надав суду належних і допустимих доказів істотного порушення відповідачем умов оспорюваного договору, внаслідок чого позивачеві завдано шкоду.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 17600,00 грн., то згідно з ч.4 ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше встановлено договором або законом.

Якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору (ч.5 ст. 653 ЦК України).

Отже, законом не передбачено застосування матеріальних наслідків - двосторонньої реституції.

Відповідно до ст. 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

З урахуванням наведених правових положень і встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85, 87 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 20.02.2013р.

Суддя Станько Л.Л.