№ 2943898, 09.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.02.2009 р.                                                                                                     № 6/11

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморськіавіалінії"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва

провизнання недійсним податкових повідомлень-рішень

участю представників:          

від позивача: Полтавець І.С.

від відповідача : Стеценко О.Л.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько –середземноморські авіалінії»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень від 23.05.2008 р № 0003461705/0 та від 13.06.2008 р. № 0003461705/1 про донарахування податку з доходів з фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 146522,76 грн.

          Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача –ТОВ «Українсько –середземноморські авіалінії», податковим органом прийняті податкові повідомлення –рішення, які не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме, відповідач здійснив донарахування суми податку з доходів фізичних осіб в період дії мораторію, що суперечить вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Позивач вважає, що податковий борг у нього виник до порушення справи про банкрутство (до 28.01.2008 р.), а отже його погашення повинно відбуватися відповідно до норм вищевказаного Закону.

Висновок відповідача щодо порушення ТОВ «Українсько –середземноморські авіалінії»п.3.2 ст. 3, п.п. 4.2.7 п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 16.2 ст. 16, п.п. «а»п. 17.2 ст. 17, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не відповідає дійсності та є безпідставним.

Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва - проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає, що позивачем в порушення п.3.2 ст. 3, п.п. 4.2.7 п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 16.2 ст. 16, п.п. «а»п. 17.2 ст. 17, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі –Закон України № 889-ІV) сплачувалися доходи фізичним особам –нерезидентам від надання майна в оренду, що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 48840,92 грн.. Вказане податкове зобов’язання виникло у позивача до початку дії мораторію, а тому посилання Товариства на незаконність дій з донарахування зобов’язань зі сплати податків та штрафних санкцій у зв’язку

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань правильності обчислення та своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та державного мита ТОВ «Українсько –середземноморські авіалінії»за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2007 р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 17.05.2008 р. № 1217/23-09/30180773 та прийняте податкове повідомлення - рішення від 23.05.2008 р. № 0003461705/0 про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників і застосована штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 146522,76 грн., з яких 48840,92 грн. основного платежу та 97681,84 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 18.08.2008 р. № 4129/10/25-214 податкове повідомлення –рішення залишено без змін, скарга Товариства без задоволення, та винесено нове податкове повідомлення –рішення № 0003461705/1 від 13.06.2008 р. про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 48840,92 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 97681,84 грн., всього на загальну суму 146522,76 грн.

Позивач вказує на те, що вказана перевірка є неправомірною, оскільки була проведена в період дії мораторію в зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ТОВ «Українсько –середземноморські авіалінії», а нарахування податкових зобов’язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій суперечить чинному законодавству.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, погоджується з правомірністю прийнятого податкового повідомлення - рішення з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, перевірка ТОВ «Українсько – середземноморські авіалінії»була здійснена податковим органом за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2007 р., мораторій вступив в дію з 28.01.2008 р., згідно з ухвалою Господарського суду м. Києва у справі про порушення провадження про банкрутство № 23/51-б.

Відповідно до положень ст. 1 та ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли до та після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є порушенням чинного законодавства. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне, відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», додаткові блага –кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (самозанятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Пунктом 1.2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що дохід –сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 даного Закону дохід з джерелом його походження з України –будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.(пп. 8.1.1 ст. 8 Закону України № 889-ІV).

Пунктом 1.15 статті 1 Закону України № 889-ІV визначено, що податковий агент –юридична особа (її філія. Відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента –юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п. 19.2. ст. 19 Закону України № 889-ІV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно підпункту п.п. 4.2.7 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 889-ІV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 цього Закону;

Відповідно до пп.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Так, відповідно до вищевказаної норми, відповідачем застосовано штрафну санкцію в подвійному розмірі від суми зобов’язання в розмірі 97681,84 грн.

          З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення –рішення про нарахування ТОВ «Українсько –середземноморські авіалінії»податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 48840,92 грн. та штрафної санкції в сумі 97681,84 грн. відповідає чинному законодавству України.

          Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Позивач не надав суду належних доказів щодо правомірності заявлених вимог.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.