№ 2943248, 08.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08.08.2008 р.                                                                                                     № 13/61

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого –судді Степанюка А.Г., розглянувши справу

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Стоматологічна клініка доктора Дахно»

до Санітарно-епідеміологічної станції Подільського району м.Києва

про скасування постанови про застосування адміністративних-запобіжних заходів за порушення санітерного законодавства від 08 квітня 2008 року №49

Суддя Степанюк А.Г.

Секретар судового засідання Федорова О.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.08.2008 року в 10 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ПП «Стоматологічна клініка доктора Дахно»звернулося до суду з адміністративним позовом до Санепідемстанції Подільського району м.Києва про скасування постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 08.04.2008 року №49, оскільки така винесена безпідставно і незаконно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПП «Стоматологічна клініка доктора Дахно»зареєстроване як юридична особа. На підставі ліцензії МОЗ України від 15.12.2006 року здійснює господарську діяльність з надання стоматологічних послуг населенню вже більше 10 років. Медичний заклад розташований в орендованих приміщеннях, які належать фізичній особі. За результатами перевірки, проведеної співробітниками відповідача було складено акт санітарно-епідемічного обстеження та винесено постанову про застосування адміністративно-запобіжного заходу у вигляді тимчасової заборони функціонування стоматологічної клініки з 12.05.2008 року. Вважає викладені в акті висновки комісії не об’єктивними, а постанову –винесену з порушенням вимог законодавства, оскільки відповідач погодив у 2006 році введення в експлуатацію приміщень, які використовує позивач. Термін дії висновку відповідає терміну дії ліцензії МОЗ України на медичну практику, тобто до 15.12.2011 року. Розпорядженням голови Подільської районної державної адміністрації від 23.06.1997 року №581 власнику приміщення було надано дозвіл на переобладнання належного йому приміщення по вул.Фрунзе, 15 у м.Києві під стоматологічний кабінет. Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення КМДА було видано довідку про відповідність приміщення санітарним та будівельним нормам. Крім того, звертає увагу суду, що за порушення порядку та термінів проходження обов’язкових медичних оглядів відповідальність може покладатися лише на власників підприємств, уповноважених ними органів чи відповідних працівників, а не юридичну особу. Працівники не надали даних про проходження медичного огляду, а не порушили строки проходження оглядів. Проходження медичних оглядів є обов’язковими для окремих співробітників ЛПУ –лікарів-стоматологів, зубних техніків, а не для директора, головного бухгалтера, завгоспа установи. Вважає, що позивач не порушив вимог законодавства про санітарно-епідемічне здоров’я населення, а тому просить скасувати постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 08.04.2008 року за №49 у вигляді заборони функціонування медичного закладу.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що проти позову заперечує. В обгрунтування свого заперечення вказує, що співробітниками відповідача було проведено перевірку 08.04.2008 року та складено акт, яким зафіксовані порушення щодо місця розташування позивача у житловому приміщенні, не переведеному у нежитлове без облаштування окремого входу; у стерилізаційній генеральне прибирання суміщене з роботою сухо жарової шафи та автоклаву; не в повному об’ємі проводиться відомчий бакконтроль стерильності. На підставі даного акту було винесено Постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №49 від 08.04.2008 року та з 12.05.2008 року тимчасово заборонено функціонування «Стоматологічної клініки доктора Дахно»до отримання висновку державної санепідемекспертизи про відповідність приміщень вимогам санітарних норм. А тому вважає, що оскаржувана постанова винесена обгрунтовано та відповідно до закону. Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Приватне підприємство «Стоматологічна клініка доктора Дахно»згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №004877 зареєстровано у Солом’янській районній у місті Києві державній адміністрації 15.04.1997 року, ідентифікаційний код №24745791.

Видами діяльності за КВЕД є стоматологічна практика, посередництво в торгівлі різними товарами, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, роздрібна торгівля парфумерією та косметичними товарами.

СЕС Подільського району м.Києва було проведено перевірку дотримання санітарного законодавства, за результатами якої складено акт від 08.04.2008 року про виявлені порушення норм, встановлених ст. 15, 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміного благополуччя населення», п.7.10 СаНПіН №2956а-83, а саме: стоматологічна клініка розташована у житловому приміщенні, не переведеному у нежитлове без облаштування окремого входу; у стерилізаційній генеральне прибирання суміщене з роботою сухо жарової шафи та автоклаву; не представлені результати флюрографічного обстеження 4-х співробітників; порушені терміни проходження медогляду лікарем ЛОР. Надано термін для усунення вказаних недоліків до 14.04.2008 року.

На підставі акту було винесено Постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №49 від 08.04.2008 року.

Судом враховується, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»від 24.02.1994 року підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об’єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об’єктів зобов’язані дотримувати вимог санітарного законодавства. Планування і забудова населених пунктів, курортів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров’я громадян. Надання земельних ділянок під будівництво, затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, розробка, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою.

Розпорядженням голови Подільської районної державної адміністрації №581 від 23.06.1997 року Дахно Л.А. було надано дозвіл на переобладнання квартири 25 по вул.Фрунзе, 15 у м.Києві під стоматологічний кабінет при умові виконання протипожежних норм і правил.

Згідно висновку СЕС Подільського району м.Києва №49 від 12.10.2006 року у позивача існують умови для дотримання діючих санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм, правил та нормативів, правил асептики та антисептики, провадження господарської діяльності на надання терапевтичної стоматології, ортопедичної стоматології, ортодонтичної стоматології, хірургічної та дитячої стоматології.

Дані акти органів владних повноважень не скасовані, були та є чинними на час винесення оскаржуваної постанови і на час розгляду справи.

А тому суд приходить до висновку, що позивач погодив з державною санітарно-епідеміологічною службою проведене перепланування квартири під стоматологічну клініку.

Таким чином судом не встановлено порушень позивачем норм, встановлених ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було надано ліцензію МОЗ України на здійснення медичної практики (терапвтична стоматологія, ортопедична стоматологія, хірургічна стоматологія, ортодонтія) строком з 15.12.2006 року по 15.12.2011 року.

Приписом ст.26 згаданого вище Закону працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об’єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, а також працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, повинні проходити обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди. Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за організацію і своєчасність проходження працівниками обов’язкових медичних оглядів і допуск їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку. Працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, від роботи відсторонюються і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином відповідальність за порушення норм щодо обов’язковості проходження періодичних оглядів покладається на власника установи та осіб, які безпосередньо не пройшли медичний огляд, а не на юридичну особу –позивача, функціонування якого тимчасово зупинено оскаржуваною постановою.

Відповідно до ст. 42 згаданого вище Закону, до заходів для припинення порушення санітарного законодавства, які застосовують головні державні санітарні лікарі (їх заступники) відносяться: обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об’єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони … пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення (ст.2 КАС України). Даний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії.

Результат винесення оскаржуваної постанови, яка спрямована на усунення порушень санітарного законодавства –тимчасова заборона функціонування позивача не є пропорційною та не відповідає балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 08.04.2008 року за №49, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Скасувати постанову про застосування адміністративних-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 08.04.2008 року за №49 винесену санітарно-епідеміологічною станцією Подільського району м.Києва.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Стоматологічна клініка доктора Дахно»м.Київ (юр.адреса: вул.В.Василенка, 7а, код 24745791) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А. Степанюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –12.08.2008 року.