№ 2943238, 02.07.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.07.2008 р.                                                                                                     № 13/91

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г., розглянувши справу

за адміністративним позовом закритого акціонерного підприємства «Інго Інтертеймент»(надалі –Позивач) доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі –Відповідач)

провизнання недійсним повністю рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.04.08 р. №0001162330/0, штрафні санкції на суму 55295,00 грн.

Суддя Степанюк А.Г.

Секретар судового засідання Федорова О.В.

На підставі ч. З ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.07.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.03.08 р. за результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності складено акт №265701422330 (надалі - акт) яким зафіксовано порушення ч. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 р. №265/95-ВР (надалі - Закон).

На підставі даного акту 08.04.08 р. Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001162330/0 (надалі –оскаржуване рішення) за яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 55295,00 грн.

Останній не погоджується з даним Рішенням, вважає, що воно прийнято з порушенням норм чинного законодавства, неправомірно застосовано положення ст.ст. 3, 17 Закону.

Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на те, що в ході перевірки було встановлено, що за період з 09.03.08 р. –28.03.08 р. Позивачем було порушено норми ст. 3 Закону, а тому застосовано штрафні фінансові санкції передбачені ст. 17 Закону та прийнято оскаржуване рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до свідоцтва серії А01 №246861, Позивач є юридичною особою та діє на підставі статуту. Як вказано в довідці №19836/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України останній має право займатись наступними видами діяльності: діяльність концертних та театральних залів, діяльність кафе, діяльність ресторанів, рекламна діяльність, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

28.03.2008 Державною податковою адміністрацією у м. Києві проведено перевірку об’єкта торгівлі розташованого за адресою: м. Київ, пр-кт Перемоги, 112 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності. В ході перевірки було встановлено, що за період з 09.03.08 – 28.03.08 рр. підприємством реалізовано продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 11042 грн. з видачею розрахункових документів які, на думку перевіряючих, не відповідають встановленій законодавством формі та змісту, а саме відсутні обов’язкові реквізити –відсутня назва господарської одиниці (бар). Тому, на думку останніх, за перевіряє мий період роздруковані невідповідні розрахункові документи. Також, представники ДПА у м. Києві вважали, що підприємством не використовується режим попереднього програмування найменування товару. Дані порушення підпадають під дію норм пунктів 1, 2 та 11 ст. 3 Закону.

На підставі зафіксованих в акті №265701422330 від 28.03.08 р. порушень, Відповідач застосував п. 1 ст. 17 Закону, який передбачає, що за порушення вимог Закону передбачена фінансова санкція, зокрема, нарахування у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність—у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства на які посилаються Позивач та Відповідач суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Позивач посилається на ст. 3 «Положення про форму та зміст розрахункових документів» затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 р. №614 де розкрито поняття фіскального касового чеку на товар (послугу) –це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чеку є назва господарської одиниці. Судом береться до уваги і норма ст. 1 вказаного положення, де вказано, що назва господарської одиниці це назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Як зазначає Позивач, в дозволі на розміщення об’єкта торгівлі (сфери послуг) №1329 від 22.05.2007 виданого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, останньому дозволено розміщувати об’єкт торгівлі, вид діяльності якого громадське харчування, спеціалізація бар. На думку останнього, слово «бар»не є назвою господарської одиниці, а лише спеціалізацією її.

Відповідачем не розтлумачено поняття режиму попереднього програмування, механізмів його проведення, виду чи порядку.

Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що Відповідачем невірно застосовано положення статей 3 та 17 Закону, зокрема, не зазначення в реквізитах фіскального касового чеку спеціалізації господарської одиниці (бар) не є підставою вважати, що такий фіскальний касовий чек є такий, що не відповідає ст. 3 положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.00 р.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов закритого акціонерного підприємства «Інго Інтертеймент»задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.04.08 р. №0001162330/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного підприємства «Інго Інтертеймент»м. Київ (юр. адреса: вул. Генерала Наумова, 23-Б. код 24102644) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2008 р.