№ 29410090, 07.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12784/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконсалтинг-Софт» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами камеральної перевірки даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, податковим органом було складено акт від 26 червня 2012 року № 2527-15/31924300.

В акті встановлено порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.3 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість від 25.11.2011 року № 1492.

Податковий орган дійшов висновку, що позивачем було зменшено суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 150 368,00 грн., та збільшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 149 317,03 грн.

Податковим органом було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої винесено податкового повідомлення-рішення № 0000522303/0 від 27.09.2012 року, яким позивачу донараховано податок на суму 150 368 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення позивачем не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядках. У зв'язку з відсутністю процедури оскарження даного податкового повідомлення-рішення, сума у розмірі 150 368 грн. стала узгодженою та була внесена до облікової картки.

08.10.2010 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 204753, якою визначено від'ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 150 368 грн. відповідно до рядка 18.2 декларації (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-17).

В декларації ТОВ „Євроконсалтінг-Софт" в рядку 22.1 заявлено суму до зменшення суми податкового боргу у розмірі 150368,00 грн., проте п.5.11 Порядку затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання від 30.05.1997 року №166, визначено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні податкові (періоди) з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переносяться до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Станом на 01.09.2010 року у позивача податковий борг був відсутній, а отже, враховуючи вищезазначену норму, ТОВ «Євроконсалтінг-Софт» не мало права на зменшення суми податку на додану вартість в поточному звітному періоді, а отже й не повинно було зазначати дану суму в рядку 22.1 податкової декларації за вересень місяць.

26.06.2012 року проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт, яким встановлено, що ТОВ „Євроконсалтінг-Софт" неправомірно заявлено суму щодо зменшення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 150368,00 грн.

У зв'язку з тим, що перевіркою не донараховувався основний платіж та штрафні санкції, податковим органом податкове повідомлення-рішення не виносилося.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в своїй позовній заяві ТОВ „Євроконсалтінг-Софт" зазначає про оскарження висновків акту перевірки від 26.06.2012 року №2527-15/31924300, що в свою чергу свідчить про неузгодженість суми, проте з даним твердженням погодитися не можна, оскільки 31.07.2012 року позивач надав до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС заперечення на акт перевірки з порушенням строків подання заперечення на акт перевірки, передбачених п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України. Враховуючи те, що заперечення до акту в строки не було подано, а висновки акту перевірки ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувалися, сума зменшення від'ємного значення на погашення податкового боргу була внесена до облікової картки, у зв'язку з чим виник борг у розмірі 149317,03 грн. (150368,00 грн. сума, яка неправомірно заявлена для погашення податкового боргу, сума переплати - 1050,97 грн.).

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначену норму та наявність у позивача узгодженого податкового боргу, податковим органом правомірно було винесено податкову вимогу від 24.07.2012 року №1461.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.