Решение № 29359105, 08.02.2013, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1309/8116/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 лютого 2013 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Палюх Н.М.

при секретарі Мицько О.М.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за позовом Державного підприємства „Львівський державний завод „Лорта до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.09.2012р. звернувся у суд з позовом про відшкодування з відповідачки 68710, 55грн. збитків. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачка, обіймаючи посаду завідуючої складів №№061, 064, 067 ДП ЛДЗ „Лорта, будучи матеріально-відповідальною особою, протягом 2008-2010р.р. вчинила розтрату ввіреного їй майна, а саме на складі №067 виявлено нестачу матеріальних цінностей, що становить 8930,10 кг на загальну суму 32712,23грн.; на складі №064 виявлено нестачу матеріальних цінностей, що становить 2182,708 кг на загальну суму 11128,07 грн. та надлишки 686 кг на суму 5041,40 грн.; на складі №061 виявлено нестачу матеріальних цінностей, що становить 204 шт. на суму 228,30 грн., а надлишки становлять 411 шт. на суму 171,20 грн. Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.1 КК України доведена матеріалами кримінальної справи №1-487/11. Неправомірними діями відповідачки підприємству завдано матеріальні збитки, при визначенні розміру яких підприємство керувалося Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджених постановою КМУ від 22.01.1996р. №116 за Методикою оцінки майна, затвердженою постановами КМУ від 10.12.2003р. №1891 та від 16.12.2012р. №1253, на загальну суму 68710,55 грн.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, покликаючись на мотиви такого та доповнили, що матеріалами кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.191 ч.1 КК України доведено винуватість відповідачки в тому, що вона будучи матеріально-відповідальною особою, вчинила розтрату ввіреного їй майна, чим спричинила підприємству збитки на загальну суму 68710 грн. 55 коп. Просять позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що з 01.01.2008р. вона працює на посаді завідуючої складів №№061, 064, 067 ДП ЛДЗ „Лорта і є матеріально-відповідальною особою. З 21.09.2009р. по 30.09.2009р. перебувала у відпустці, а коли вийшла на роботу візуально виявила відсутність матеріальних цінностей на стелажах, про що повідомила керівництво підприємства. Між тим, вона не вчиняла розтрати ввіреного їй майна та переконана, що за час її відсутності на складах сталися крадіжки, а тому жодних збитків позивачу не спричинила. Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 05.04.2012р. її визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого за ст.191 ч.1 КК України. Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов до неї не заявлявся. Відсутність матеріальних цінностей у вказаних розмірах позивач виявив під час проведення ревізії на складах в період з грудня 2009р. по липень 2010р., про що складено акти ревізій. Позивач звернувся з даним позовом лише у вересні 2012р., а тому вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ч.1 ст.233 КЗпП України. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачки, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали кримінальної справи №1-487/11, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 05.04.2012р. ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. без позбавлення права обіймати посади, повязані із збереженям товарно-матеріальних цінностей /а.с.11-13/.

Матеріалами кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду завідувача складу №061, 064, 067 ДП ЛДЗ „ЛОРТА, що по вул.Конюшинній, 24 у м.Львові, будучи матеріально-відповідальною особою, протягом 2008-2010р.р., вчинила розтрату ввіреного їй майна, а саме: на складі №061 виявлено недостачу 204 шт. металевих виробів (засувка віконна, піддон металевий) на суму 228,30 грн. і надлишки 411 шт. металевих виробів на суму 171,20 грн.; на складі №064 виявлено недостачу 2182 кг кольорових металів на суму 11128,07 грн. і надлишки 686 кг на суму 5041,40 грн.; на складі №067 виявлено недостачу 8930,10 кг кольорових металів на суму 32712,23 грн., а в загальному сума збитків ДП ЛДЗ „ЛОРТА становить 38855,01 грн.

Згідно акту оцінки збитків, які завдано ДП ЛДЗ „ЛОРТА внаслідок нестачі майна, від 03.09.2012р. /а.с.28-29/, ДП ЛДЗ „ЛОРТА завдано збитків на загальну суму 68710 грн. 55 коп., в тому числі по складу №064 17347,77 грн., по складу №061 367,05 грн., по складу №067 50995,73 грн.

З даного акту вбачається, що при визначенні розміру збитків ДП ЛДЗ „ЛОРТА керувалося Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджених постановою КМУ від 22.01.1996р. №116 за Методикою оцінки майна, затвердженою постановою КМУ, що також ствердили в судовому засіданні представники позивача. В судовому засіданні відповідачка не оспорювала суму збитків, зазначених в даному акті.

Вказаний вирок суду набрав законної сили 23.04.2012р., а тому суд вважає безпідставними покликання відповідачки на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 в користь ДП ЛДЗ „Лорта 68710 грн. 55 коп. завданих збитків.

Крім того, із ОСОБА_2 слід стягнути в користь ДП ЛДЗ „Лорта 3219 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України і ст.ст. 23, 1166 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2 в користь Державного підприємства „Львівський державний завод „Лорта 68 710 /шістдесят вісім тисяч сімсот десять/ грн. 55 /пятдесят пять/ коп. збитків.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь Державного підприємства „Львівський державний завод „Лорта 3219 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:/підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя:Палюх Н.М.