Постановление суда № 29357708, 22.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р.Справа № 2а/1570/10947/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катран» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Катран» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005382300 від 29.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 210100 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 105050 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Катран» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005382300 від 29.11.2011 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 19.06.2012 року державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що при проведенні перевірки ТОВ «Катран» було виявлено порушення товариством норм Податкового кодексу України, а саме завищено суми податкового кредиту. ДПІ у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби зазначила, що операції, які здійснювались ТОВ «Катран» з ПП «Старкад-Пром» не підтверджені належними первинними документами, та не мають реального товарного характеру, а тому вчинені правочини не спрямовані на реальне настання наслідків.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року та прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Катран».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.10.2011 року по 20.10.2011 року державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Катран» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентом ПП «Старкад-Пром» за період березень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1915/23/32935905 від 26.10.2011 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0005382300 від 29.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 210100 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 105050 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення ТОВ «Катран» вимог Податкового кодексу України.

В акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «Катран» неправомірно було віднесено суми ПДВ до податкового кредиту по операціям з ПП «Старкад-Пром», зважаючи на відсутність факту реального здійснення вказаної господарської операції.

Так, податковий орган зазначив, що в порушення вимог Податкового кодексу України віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем здійснювалось на підставі неправильно оформленої податкової накладної. Крім того, відповідач посилався на відсутність правильно оформлених товарно-транспортних накладних. Крім того, ДПІ у Біляївському районі Одеської області посилалась на те, що в ході проведеної перевірки ПП «Старкад-Пром» не було підтверджено факт передачі товару від вказаного товариства товариству з обмеженою відповідальністю «Катран».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005382300 від 29.11.2011 року, зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки у період березня 2011 року позивач здійснював господарські операції з придбання товарів з контрагентом ПП «Старкад-Пром».

За рахунок здійснення вказаних операцій ТОВ «Катран» сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок ДПІ у Біляївському районі Одеської області щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентом, зважаючи на наступне:

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Катран» 01.03.2011 року було укладено з ПП «Старкад-Пром» договір купівлі-продажу нафтопродуктів, за умовами якого контрагент позивача зобов'язувався передати ТОВ «Катран» товар у власність, а покупець (ТОВ «Катран») зобов'язувався прийняти та оплатити вказаний товар. Товар поставляється покупцю на умовах самовивозу при пред'явленні покупцем належним чином оформленої довіреності з видачею видаткової накладної.

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту по операціям з ПП «Старкад-Пром» ТОВ «Катран» надало первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкову накладну, видаткові накладні, рахунки-фактури, виписки з банківських рахунків, які підтверджують оплату товарів, товарно-транспортні накладні.

ДПІ у Біляївському районі Одеської області посилалась на неправильність заповнення податкової накладної та товарно-транспортних накладних, що, на думку відповідача, є підставою для зменшення податкового кредиту ТОВ «Катран».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості вказаних висновків ДПІ у Біляївському районі Одеської області.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця,

зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

В свою чергу, відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 5 вказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

ПП «Старкад-Пром» було надано позивачу податкову накладну, яка містить вимоги п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою ПП «Старкад-Пром», яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами (т. 1 а.с. 200-202).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що самі по собі недоліки у заповненні податкової накладної не свідчать про її недійсність та, відповідно, про безпідставність формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі такої податкової накладної.

В свою чергу, слід відмітити, що колегією суддів недоліки податкової накладної та товарно-транспортних накладних розглядаються у сукупності з іншими первинними документами наданими позивачем у підтвердження формування податкового кредиту, а також із дослідженням реальності поставки товарів.

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Так, підтвердженням поставки товарів в даному випадку є товарно-транспортні накладні, в яких зазначено автопідприємство, яке здійснювало перевезення вантажу, замовник та вантажоодержувач - ТОВ «Катран» та відправник - ПП «Старкад-Пром», зазначено пункт навантаження, автомобіль, яким здійснювалось перевезення вантажу, назва товару, одиниця виміру, кількість товару, та вказано, що з вантажем слідують такі документи, як ТТН.

Слід зазначити, що пункт розвантаження у вказаних товарно-транспортних накладних не зазначено, однак, відмічено, що він вказаний у шляховому листку.

Вказані товарно-транспортні накладні підписані та завірені печатками підприємств.

Також підприємством було надано договір перевезення № 01-12/10 від 01.12.2010 року, укладений між ТОВ «Берег» та ТОВ «Катран», згідно якого перевізник зобов'язувався надати замовнику послуги з перевезення вантажу (паливно-мастильних матеріалів) та акт виконаних робіт про виконання перевезення вантажу у березні 2011 року.

Зазначеного перевізника вказано і у товарно-транспортних накладних.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № КА-0013461 від 31.03.2011 року, в якій зазначено найменування товару, його об'єм, густина температура та маса нафтопродукту (т. 2 а.с. 25).

Судом першої інстанції із досліджених свідоцтва про перевірку автоцистерни № 01/03-003 та пояснень наданих позивачем, вірно встановлено, що цистерна, в якій здійснювалось перевезення паливно-мастильних матеріалів складається з окремих секцій, що дозволило перевізнику здійснити перевезення за один день, а саме: частково розвантажити товар на АЗС позивача у с. Раденськ та повернутися до нафтобази вантажовідправника з метою повного навантаження автоцистерни для подальшого перевезення палива на АЗС позивача в Одеській області.

Слід зазначити, що розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, приєднаними до матеріалів справи, звітами по дебетовим та кредитним операціям та журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631.

З досліджених первинних документів, наданих ТОВ «Катран» вбачається встановленим факт поставки позивачу контрагентом ПП «Старкад-Пром» товарів, вартість яких та суми ПДВ позивач включив до податкового кредиту в податкових деклараціях.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарської операції, яка була опосередкована складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарська операція реально відбулася і тягне настання реальних правових наслідків.

Слід зазначити, що згідно п.п. 14.1.36. п. 14. 1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи надані ТОВ «Катран» докази здійснення господарських операцій з ПП «Старкад-Пром», колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що позивачем підтверджено реальне здійснення господарської операції за участю зазначеного контрагента, та діяльність ТОВ «Катран» направлена на реальне настання економічних наслідків.

Зважаючи на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «Катран» правомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціям з ПП «Старкад-Пром», а тому податкове повідомлення-рішення № 0005382300 від 29.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 210100 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 105050 грн. прийнято ДПІ у Біляївському районі Одеської області необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв