Решение № 29344897, 15.02.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2013 р. Справа № 5016/2988/2012(16/127)

13 лютого 2013 р. Справа №5016/2988/2012(16/127)

м. Миколаїв

за позовом: дочірнього підприємства комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" Абонентська служба "Центральний" (54001, вул. Інженерна, 1, м. Миколаїв), код 36486749

до відповідача: Миколаївського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41), код 22440366

про: визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України від 23.10.2012 р. № 120-ріш. у справі № 2-26.213/109-2012 "Про порушення економічної конкуренції та накладення штрафу"

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: Пономарьов О.В., за довіреністю

від відповідача: Кравченко С.В., за довіреністю

Дочірнє підприємство комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» «Абонентська служба «Центральний» (далі - ДП АС «Центральний») звернулось з позовною заявою до Миколаївського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України від 23.10.2012 р. № 120-ріш. у справі № 2-26.213/109-2012 "Про порушення економічної конкуренції та накладення штрафу", а також стягнення витрат по сплаті судового збору.

У судовому засіданні позовні вимоги представник позивача підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіально відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішенням № 120 від 23.10.2012 р., яким встановлено порушення Відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним домінуючим становищем на ринку, у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції та накладено штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68000 гривень, яке позивач просить визнати недійсним.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення Відділенням прийнято з порушенням статті 19 Конституції України, статей 3, 12, 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету

України л 05.05.2002 №49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №317/6605 (надалі - Методика), зокрема, на думку Позивача, відділенням невірно визначені товарні та територіальні межі ринку на якому він діє та зроблено висновок про відсутність значної конкуренції на ринку послуг по збору та вивезенню твердих побутових відходів у Центральному районі м. Миколаєва.

Такі твердження Позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідні обґрунтування щодо товарних, територіальних меж ринку на якому було визначено монопольне становище Позивача, які були зроблені Відповідачем відповідно до вказаної Методики та зазначених вище норм Закону України «Про захист економічної конкуренції», містяться в оскаржуваному рішенні відділення.

Позивача стверджує про невідповідність товарних меж ринку, визначених Відділенням, дійсним обставинам діяльності Позивача. Позивачем також зазначено, що він не надає послуги з вивезення твердих побутових відходів, а лише абонує виробників побутових відходів, проте такі відходи не вивозить.

Відповідно до пункту 12 статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до компетенції органів Антимонопольного комітету України віднесено проведення дослідження ринку, визнання меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного, суб'єктів господарювання на цьому ринку.

Відділенням відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.05.2002 №49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №17/6605, (надалі - Методика) проведено дослідження становища Позивача на ринку надання послуг: збору та вивезення твердих побутових відходів в межах Центрального району міста Миколаєва. Вказане дослідження було проведено у зв'язку з надходженням до відділення заяви громадянки Царькової Т.А., яка мешкає за адресою: м. Миколаїв, вул. Наваринська, 14, кв. 17, стосовно дій ДП АС „Центральний", яке при нарахуванні плати за послуги з вивезення твердих побутових відходів для неї та інших громадян, які проживають у багатоквартирному будинку, квартири яких зняті з балансу житлово-експлуатаційного підприємства та передано на утримання власнику квартири, і якими укладено індивідуальні договори з ДП АС „Центральний" на вивіз твердих побутових відходів, в порушення відповідного рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради, застосовує норми утворення відходів виходячи із норм утворення, встановлених для житлових будинків індивідуальної забудови (будинки приватного сектору), внаслідок чого плата за послуги з вивезення твердих побутових є необгрунтованою.

Згідно статуту Позивача метою його діяльності є реалізація на території міста заходів, направлених на практичне відпрацювання схеми збору та вивезення твердих побутових відходів, укладення договорів на вивезення ТПВ з мешканцями багатоквартирних будинків, будинків комунальної власності, приватного сектору, приватними підприємцями та іншими суб'єктами господарювання, незалежно від форм власності, контролю за вивозом сміття та його оплатою, перевірки дотримання Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, складання протоколів про порушення даних Правил.

Доказами, які свідчать про реальне надання Позивачем послуг зі збору та вивезення ТПВ є договори, які укладаються між ДП АС „Центральний" та замовниками цих послуг, відповідно до яких замовник доручає, а ДП АС „Центральний" надає послуги по вивезенню твердих побутових відходів, що підлягають оплаті замовником на умовах даного договору (пункт 1 договору). Зокрема, такими договорами є договори від 07.08.2009 № 204192 укладений з гр. Царьковою Т.А., № 204193 укладений з гр. Спасенко Н.А., № 204236 укладений з гр. Ференс Л.В., № 204240 укладений з гр. Кучеровим І.М. та від 25.01.2010 № 204523 укладений з гр. Крумиленко В.А., які проживають за адресою - м. Миколаєві, вул. Наваринська, будинок 14. Також підтвердженням надання Позивачем послуг з вивезення ТПВ є квитанції по сплаті за послугу з вивезення ТПВ за червень, липень 2012 року, розрахункові книжки по оплаті за вивіз твердих побутових відходів, а також інформація стосовно фактичного нарахування плати за вказані послуги, яка міститься у листі ДП АС „Центральний" від 01.08.2012 № 85, яка була надана на вимогу відділення (додається).

За інформацією Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської

міської ради, наданою листом від 16.08.2012 № 180306 будинок 14 по вулиці Наваринській відноситься до категорії „багатоквартирних упорядкованих житлових будинків". Отже, споживачами послуг Позивача є, зокрема, мешканці багатоквартирних будинків, квартири яких знято з балансу житлово-експлуатаційного підприємства та передано на утримання власникам квартир, і з ними укладено індивідуальні договори на вивіз ТПВ.

Разом з тим, критерії, за якими будинок відноситься до багатоквартирного житлового будинку, наводяться у рішенні виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.07.2008 року № 1562, яке не оскаржувалося в судовому порядку, а тому є чинним.

Відповідно до статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Виходячи з наведеного Відділення правомірно та обґрунтовано використовувало визначення щодо багатоквартирного житлового будинку, яке міститься у вказаному рішення виконавчого комітету, під час визначення кола споживачів та правомірно визначило товарні межі ринку, на якому діє Позивач.

Позивач, стверджуючи, що невірне визначення відділенням меж товарного ринку призвело до виключення конкурентів Позивача житлово-ексилуатаційні підприємства Центрального району та КП „Обрій-ДКП", ДП „Корунд-Х", ТОВ „ВалАН", ТОВ „Стефі", ТОВ „Нікспецсервіс", ТОВ „Грінко", ПП „Евако", ПП Барбалюк, не наводить жодного доказу у підтвердження того, що вказані ним суб'єкти господарювання укладають договори про надання послуг зі збору та вивезення ТПВ мешканцям багатоквартирних будинків.

Рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.07.2009 № 1631 та від 23.03.2012 № 324 визначено виконавцем послуг зі збору та вивезення побутових відходів по території Центрального району м. Миколаєва ДП КП „Миколаївкомунтранс" „Абонентська служба -Центральний".

Згідно вказаних рішень житлово-експлуатаційні підприємства Центрального району лише укладають договори на вивезення побутових відходів з ДП „АС „Центральний", а не безпосередньо здійснюють вивіз таких відходів, тобто житлово-експлуатаційні підприємства Центрального району не надають послуги з вивезення ТПВ.

Отже, Позивач є єдиними суб'єктом господарювання, який реально надавав вказаній категорії споживачів послуги з вивезення ТПВ.

Щодо твердження Позивача про невідповідність територіальних меж ринку, визначених відділенням, дійсним обставинам діяльності Позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.3. Методики територіальними (географічними) межами ринку є територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами.

Оскільки рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.07.2009 р. № 1631 та від 23.03.2012 р. № 324 визначено виконавцем послуг зі збору та вивезення побутових відходів по території Центрального району м. Миколаєва ДП КП „Миколаївкомунтранс" Абонентська служба „Центральний", то територіальними (географічними) межами ринку надання послуг зі збору та вивезенню ТПВ багатоквартирних будинків є Центральний район м. Миколаєва.

Щодо твердження Позивача, що відділенням не визначено часові межі досліджуваного товарного ринку, то такі твердження не відповідають обставинам справи, оскільки відповідно до пункту 7.1. Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу, протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару зі сталою структурою.

Між ДП АС „Центральний" та гр. Царьковою Т.А укладено договір від 07.08.2009 № 204192 на вивіз ТПВ, який був чинним на момент подання Царьковою Т.А. до Відділення

заяви стосовно дій ДП АС „Центральний", тобто станом на серпень 2012 року. Аналогічні

договори Позивачем укладені і з іншими громадянами Центрального району. Отже, часовими межами ринку визначено серпень 2009 року, 2010-2011 роки та січень-серпень 2012 року, оскільки товарно-грошові відносини між вказаними споживачами та Позивачем, які виникли завдяки укладенню між ними договору на платне надання послуги з вивезення ТПВ, в указаний період часу утворювали ринок зі сталою структурую.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Проте, Позивачем не наведено доказів того, що він зазнає значної конкуренції на вказаному ринку послуг з боку інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 2 статті 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, дії ДП АС „Центральний", які полягали у встановленні економічно необґрунтованої плати за надання послуги зі збору та вивезення ТПВ для громадян Царькової Т.А. Спасенко НА., Ференс Л.В., Кучерова І.М., Крумиленко В.А., які проживають у багатоквартирному будинку за адресою - м. Миколаїв, вул. Наваринська, 14, шляхом застосування при нарахуванні плати за вказані послуги норми утворення ТПВ, яка встановлена для житлових будинків індивідуальної забудови (будинки приватного сектору), що не відповідає рішенню виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.07.2008 р. № 1562.

Отже, заперечення наведені Позивачем не спростовують висновків Відділення про вчинення ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного Комітету України накладають штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно інформації, наданої Позивачем листом від 22.08.2012 р. № 237, дохід (виручка) ДП АС "Центральний" від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2011 рік склав 6 527 900 гривень. Десять відсотків від доходу (виручки Позивача) складає 652 790 гривень.

Отже, твердження Позивача, що оскаржуване рішення відділення є непропорційним в частині накладення штрафу за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розмірі 68 000 гривень є не обґрунтованим.

Усе вищенаведене дає підстави вважати дії Відділення під час прийняття оскаржуваного Рішення № 120 правомірними, а саме рішення -таким, що відповідає вимогам Закону.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак Позивач не довів належними та допустимими доказами як факту порушення Відповідачем закону під час прийняття оспорюваного Рішення № 120, так і факту відсутності дій, які кваліфіковані Відділенням як зловживання монопольним становищем на ринку та порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Ураховуючи положення ст. 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Повний текст рішення складено 14.02.2013 р.

Суддя В.Д Фролов