№ 29314215, 14.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6058/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року 11 год. 23 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Таратунської О.В.,

представника позивача Осипенко Г.В.,

представника відповідача Лупуленко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0004332301/0, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0004332301/0.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0004332301/0.

У судовому засіданні 06.12.2012 року, у зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінив відповідача - Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, просив суд відмовити у задоволені позову повністю, письмових заперечень по справі не надавав.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс» зареєстровано 23.06.2003 року виконавчим комітетом Одеської міської ради (а.с.12) та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси.

Згідно рішення в.о. начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ від 24.06.2011 № 1105 та направлення на перевірку від 30.06.2011 року № 1064 (а.с. 111,112), на підставі ст.77 Податкового Кодексу України ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 рік, валютного та іншого законодавства з 01.04.2008 року по 31.03.2011 рік. Перевірка проводилась з 11.07.2011 по 22.07.2011 р.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем був складений акт № 227/23-213/32540022 від 29.07.2011 року (а.с. 75-93), яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 50102 грн., в тому числі за квітень 2008 року - 7332 грн., липень 2008 року - 7416 грн., серпень 2008 року - 3666 грн., вересень 2008 року - 3833 грн., жовтень 2008 року - 7666 грн., листопад 2008 року - 7499 грн., грудень 2008 року - 3666 грн., березень 2009 року - 2000 грн., квітень 2009 року - 2000 грн., травень 2009 року - 2000 грн., листопад 2009 року - 3024 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі міста Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004332301/0 від 11.08.2011 року (а.с.35).

Відповідно до акту перевірки № 227/23-213/32540022 від 29.07.2011 року документальна перевірка додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», затвердженого Наказом ДПА України від 17.03.2008р. №159 проведена шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту TOB «Укртехспецсервіс» контрагентами (покупцями та постачальниками) за перевіряємий період. Перевіркою встановлено розбіжності по податковому кредиту на суму більше 1000 грн. по наступним контрагентам: за квітень 2008 року за даними TOB «Укртехспецсервіс » сума податкового кредиту по ПП «Нік Маркет» становить 3666 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Нік Маркет» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3666 грн. За даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Артсервіс ЛТД» становить 3666 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Артсервіс ЛТД» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3666 грн.; за липень 2008 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Нік Маркет» становить 4083 грн., за даними інформаційної бази „Контрагенти" по ПП «Нік Маркет» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 4083 грн. За даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Техно-Пост» становить 3333 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Техно-Пост» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3333 грн.; за серпень 2008 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Нік Маркет» становить 3667 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Нік Маркет» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3667 грн.; за вересень 2008 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Нік Маркет» становить 3833 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Нік Маркет» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3833 грн.; за жовтень 2008 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Нік Маркет» становить 3833 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Нік Маркет» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3833 грн. За даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Техно-Пост» становить 3833 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Техно-Пост» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3833 грн.; за листопад 2008 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Нік Маркет» становить 3666 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Нік Маркет» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3666 грн. За даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Аванта-Мів» становить 3833 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Аванта-Мів» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3833 грн.; за грудень 2008 року за даними TOB «Укртехспецсервіс » сума податкового кредиту по ПП «Нік Маркет» становить 3666 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Нік Маркет» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3666 грн.; за березень 2009 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Альянс-ЛВД» становить 2000 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Альянс-ЛВД» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 2000 грн.; за квітень 2009 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Альянс-ЛВД» становить 2000 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Альянс-ЛВД» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 2000 грн.; за травень 2009 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Альянс-ЛВД» становить 2000 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Альянс-ЛВД» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 2000 грн.; за листопад 2009 року за даними TOB «Укртехспецсервіс» сума податкового кредиту по ПП «Партнер-Буд і К» становить 3024 грн., за даними інформаційної бази «Контрагенти» по ПП «Партнер-Буд і К» сума податкового зобов'язання по ПДВ становить 0 грн., розбіжність складає 3024 грн.

Щодо повноти декларуванню та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, згідно акту перевірки за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року TOB «Укртехспецсервіс» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 199311 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року відповідачем встановлено його заниження всього на 50102 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Приписами п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Судом встановлено, що між позивачем та його контрагентами були укладені наступні договори: №259 від 01.04.2008 р. з ПП « Нік-Маркет»; №59/04 від 01.04.2008 р. з ПП «Артсервіс ЛТД»; №325 від 01.07.2008 р. з ПП «Техно-Пост»; №631 від 01.07.2008 р. з ПП « Нік-Маркет»; №742 від 01.08.2008 р. з ПП « Нік-Маркет»; №910 від 01.09.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; № 950 від 01.10.2008 р. з ПП «Техно-Пост»; № 1023 від 01.10.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; № 0311/08 від 03.11.2008 р. з ПП «Аванта-Мів»; № 1382 від 03.11.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; № 1487 від 01.12.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; № 18 від 02.03.2009 р. з ПП «Альянс-ЛВД»; № 37 від 01.04.2009 р. з ПП «Альянс-ЛВД»; № 42 від 04.05.2009 р. з ПП «Альянс-ЛВД»; № 107 від 02.11.2009 р. з ПП «Партнер-Буд і К» (а.с. 116-145) на виконання умов договорів між позивачем та його контрагентами були складені акти здачі-приймання виконаних робіт, а саме: №259/04 від 30.04.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»;№5904-1 від 30.04.2008 р. з ПП «Артсервіс ЛТД»; №325/1 від 31.07.2008 р. з ПП «Техно-Пост»; №361/2 від 31.07.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; №742/1 від 29.08.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; №910/1 від 30.09.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; №950/1 від 31.10.2008 р. з ПП «Техно-Пост»; №1023/1 від 31.10.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; №0311/08 від 28.11.2008 р. з ПП «Аванта-Мів»; №1382/01 від 28.11.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; №1487/1 від 31.12.2008 р. з ПП «Нік-Маркет»; №18/1 від 31.03.2009 р. з ПП «Альянс-ЛВД»; №37/1 від 30.04.2009 р. з ПП «Альянс-ЛВД»; №42/1 від 29.05.2009 р. з ПП «Альянс-ЛВД»; № 92 від 30.11.2009 р. з ПП «Партнер-Буд і К» (а.с. 146-159).

Позивачем були надані під час перевірки та суду податкові накладні, які у встановленому законом порядку у повному обсязі підтверджують правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а саме: №458 від 30.04.2008 р. на суму 22000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3666,67 грн.); №677 від 30.04.2008 р. на суму 20000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.); № 551 від 31.07.2008 р. на суму 20000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.); №868 від 31.07.2008 р. на суму 24500 грн. (у т.ч. ПДВ - 4083,33 грн.); №943/8 від 29.08.2008 р. на суму 22000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3666,67 грн.); №1210 від 30.09.2008 р. на суму 23000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн.); №1030 від 31.10.2008 р. на суму 23000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн.); №1330 від 31.10.2008 р. на суму 23000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн.); №1235 від 28.11.2008 р. на суму 23000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн.); №1436 від 28.11.2008 р. на суму 22000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3666,67 грн.); №1555 від 31.12.2008 р. на суму 22000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3666,67 грн.); №310 від 31.03.2009 р. на суму 12000 грн. (у т.ч. ПДВ - 2000 грн.); №430 від 30.04.2009 р. на суму 12000 грн. (у т.ч. ПДВ - 2000 грн.); №523 від 29.05.2009 р. на суму 12000 грн. (у т.ч. ПДВ - 2000 грн.); №512 від 30.11.2009 р. на суму 20000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.) (а.с. 42-56).

Суд зазначає, що на момент виникнення господарських операцій між позивачем та вищезазначеними контрагентами, останні не були ліквідовані або припинені у встановленому чинним законодавством порядку.

Відтак, позивач виконав вимоги чинного законодавства України по оформленню господарських операцій з контрагентами, а відтак податковим органом неправомірно зроблено висновки про порушення позивачем податкового законодавства.

З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства стала розбіжність по податковому кредиту на суму більше 1000 грн. по контрагентам позивача.

Крім того, відповідач невірно ставить правомірність формування податкового кредиту позивачем в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності його контрагентів, оскільки вказане законом не передбачено, та є протиправним з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма» ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року (п.57 Рішення) зазначив, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Також, Судом вказано, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Необхідно зазначити, що податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги законодавства України щодо документального оформлення операцій і податкового обліку та у підтвердження правомірності господарських операцій надав документи, що проаналізовано під час розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при проведені перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс» відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0004332301/0- задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 11.08.2011 року № 0004332301/0.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14.02.2013 року.

Суддя О.М. Тарасишина

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 11.08.2011 року № 0004332301/0.

14 лютого 2013 року

.