№ 29314170, 11.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7567/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Соколенко О.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 869 грн. 01коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку у розмірі 869 грн. 01коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податкову заборгованість по сплаті єдиного податку у сумі 869 грн. 01 коп., яка відповідачем в добровільному порядку не сплачена. Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету зазначену суму податкової заборгованості по сплаті єдиного податку.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, позивач надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, його позиція щодо позову не відома, оскільки заперечень на позовну заяву він не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Таким чином, про дату, час і місце судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, зважаючи на наявність в матеріалах справи заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності, з урахуванням належного сповіщення відповідача про розгляд справи, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд прийшов до висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Балтською районною державною адміністрацією Одеської області 25.03.2011року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.6).

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків в Балтській МДПІ Одеської області Державної податкової служби з 28.03.2011 року за № 6031, що підтверджується довідкою Балтської МДПІ від 28.03.2011 року № 74/29-021 (а.с.9).

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 05.01.2012 року (а.с.10) та свідоцтва платника єдиного податку від 05.05.2012 року серія НОМЕР_2 (а.с.11) відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та відноситься до другої групи платників єдиного податку із ставкою єдиного податку 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку, яка виникла за період з 20.08.2012 року по 20.11.2012 року та складає 869 грн. 01 коп., з яких основний борг - 858 грн. 40 коп. та пеня в сумі 10 грн. 61 коп.

Згідно з п. 15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.10.1.2 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, єдиний податок.

Згідно з п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Групи платників єдиного податку, на які поділяються суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності встановлені у п.291.4 ст.291 ПК України.

Згідно з п.293.1 ст.293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно з п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 21.05.2012р. позивачем виставлена податкова вимога за № 307 про сплату відповідачем боргу у розмірі 124 грн. (а.с.15).

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, за період з 20.08.2012 року по 20.11.2012 року відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 869,01 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 858 грн. 40 коп. (214,60 грн. х 4 місяці) та пені у розмірі 10 грн. 61 коп.

При цьому, доказів сплати відповідачем вищевказаної суми єдиного податку у розмірі 869 грн. 01 коп. у встановленому чинним законодавством порядку та строки до суду не надано.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки, на момент розгляду справи, вказана сума податкового боргу ОСОБА_1 в розмірі 869,01 грн. по сплаті єдиного податку є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету останнім не сплачена, вона підлягає стягненню за рішенням суду.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Балтської МДПІ Одеської області ДПС підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 14, 39, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 869 грн. 01коп.- задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету податкову заборгованість з єдиного податку (код платежу 18050400) в сумі 869,01 грн. (вісімсот шістдесят дев'ять гривень 01 копійка) на р/р 31513970700058, одержувач: УДКСУ в Балтському районі Одеської області, код 37343087, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.М.Соколенко