Решение № 29291235, 07.02.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 5016/2850/2012(20/75)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області, пр. Жовтневий, 314, м. Миколаїв, 54050

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", вул. 7-а Поперечна, 3, м. Миколаїв, 54010

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 44 від 17.02.2012 року у сумі 87 837, 71 грн.

за участю представників сторін

від позивача Марченко Галина Тимофіївна, довіреність б/н від 24.12.2012 року;

Мазур Юрій Володимирович, довіреність б/н від 06.12.2012 року;

від відповідача представник не з'явився.

Відділ освіти Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 44 від 17.02.2012 року у сумі 87 837, 71 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд призначено в судовому засіданні на 24.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2012 року розгляд справи відкладено на 22.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2013 року розгляд справи відкладено на 07.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2013 року внесено виправлення в ухвалу господарського суду від 22.01.2013 року, якою розгляд справи відкладено на 07.02.2013 року.

В судовому засіданні 07.02.2013 року представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили наступне.

31.01.2012 року Відділом освіти Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області було проведено розкриття конкурсних пропозицій щодо відкритих торгів на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких (бензин А-76(80), бензин А-92, паливо дизельне, масло моторне 15W-40, тосол). За результатами проведення відкритих торгів згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель» переможцем було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранг».

17.02.2012 року між Відділом освіти Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області та ТзОВ «Ранг» було укладено договір № 44 про закупівлю товарів за державні кошти.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, своєчасно та в повному обсязі сплатив за товари, а ТзОВ «Ранг» так і не поставив вказані в п. 1.2. договору товари в повному обсязі.

Позивач звертався до відповідача з листом від 17.10.2012 року вих. № 1034/08-03 про повернення коштів позивачу за непоставлені товари, в якому вказав кількість повернутих талонів на відпуск пального щодо яких не відпускається пальне на автозаправних станціях, їх вартість, марки і літраж щодо яких повинно було відпускатись пальне. Окрім надісланого листа позивач повернув ТзОВ «Ранг» талони (штрих картки) на відпуск пального, щодо яких товари оплачені, але не відпускаються позивачу. Доказом повернення вказаних талонів є акт прийому-передачі штрих карток № АПр-000092 від 19.10.2012 року, накладна на повернення №Р-00000008 від 31.10.2012 року, акт звірки від 31.10.2012 року. Окрім того, позивач звертався до відповідача із претензією № 1 від 07.11.2012 року, але відповіді на претензію позивачем не було отримано.

Всього позивачем сплачено відповідачу 311 727, 75 грн., проте отримано товар на суму 230 018, 25 грн. Таким чином, сума недопоставленого товару становить 81 709, 50 грн.

Окрім того, позивачем було нараховано відповідачу 6 128, 21 грн. - пені за невиконання договірних відносин.

Із посиланням на приписи ст. ст. 526, 623, 629 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України та умови договору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 87 837, 71 грн., в тому числі: 81 709, 50 грн. - основного боргу, 6 128, 21 грн. - пені.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судові засідання 24.12.2012 року, 22.01.2013 року та 07.02.2013 року не направляв, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи (арк. справи 60, 67, 75). Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Вимоги ухвал господарського суду Миколаївської області від 10.12.12 року, від 24.12.12 року та від 22.01.2013 року відповідачем не виконано.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.10.12 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

17.02.2012 року між Відділом освіти Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ранг» (далі - учасник) було укладено договір № 44 про закупівлю товарів за державні кошти (арк. справи 10).

Відповідно до п. 1.1 договору учасник ТзОВ «Ранг» зобов'язався протягом 2012 року поставити (надати) замовнику Відділу освіти Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області товари, визначені цим договором, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Товаром є продукти нафтоперероблення рідкі (п. 1.2 Договору).

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Додатковими угодами № 1 від 17.02.12 року та № 2 від 01.11.12 року до Договору сторони вносили зміни щодо кількості товару та загальної ціни договору.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року.

В силу приписів ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару - (23.20.1) продукти нафтоперероблення рідкі. Кількість товару: бензин А-76(80) - 20890 л.; бензин А-92 - 5260 л.; паливо дизельне - 16200 л.; масло моторне 15-W-40 - 270 л.; тосол - 270 л.

Відповідно до п. 3.1 Договору з урахуванням Додаткових угод № 1 від 17.02.12 року та № 2 від 01.11.12 року сума визначена у цьому договорі становить 321 677, 25 грн., у тому числі ПДВ 53 612, 88 грн.

Кількість товарів, які закуповуються замовником, становить: бензин А-76(80) - 15595 л.; бензин А-92 - 3810 л.; паливо дизельне - 11215 л.; масло моторне 15-W-40 - 270 л.; тосол - 270 л. (п. 1 Додаткової угоди № 2 до Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору була визначена ціна за одиницю з ПДВ: бензин А-76(80) - 10, 10 грн.; бензин А-92 - 10, 60 грн.; паливо дизельне - 10, 15 грн.; масло моторне 15-W-40 - 22, 85 грн.; тосол - 14, 00 грн.

Розділом IV «Порядок здійснення оплати» вищевказаного договору сторони узгодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару і накладної (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату товару не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання видаткової накладної (акту приймання-передачі) за умови бюджетного фінансування на дані цілі.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: лютий-грудень 2012 року.

На виконання умов договору № 44 від 17.02.12 року відповідач виставив позивачу рахунки-фактури, а саме: рахунок-фактура № Р-00089368 від 17.02.2012 року на суму 35 673, 00 грн. (арк. справи 24); рахунок-фактура № 00089693 від 05.03.2012 року на суму 276 054, 75 грн. (арк. справи 25).

17.02.12 року та 05.03.12 року відповідач передав позивачу штрих-картки, що підтверджується видатковими накладними на нафтопродукти, копії яких наявні у матеріалах справи, а саме: видатковою накладною на нафтопродукти № РНП-001123 від 17.02.2012 року на загальну суму 14 270, 00 грн. (арк. справи 26); видатковою накладною на нафтопродукти № РНП-001124 від 17.02.2012 року на загальну суму 21 403, 00 грн. (арк. справи 27); видатковою накладною на нафтопродукти № РНП-001442 від 05.03.2012 року на загальну суму 276 054, 75 грн. (арк. справи 28-30). У вказаних видаткових накладних міститься перелік штрих-карток, які були передані позивачу. Таким чином, ТзОВ «Ранг» передав позивачу штрих-картки, на підставі яких мали відпускатись продукти нафтоперероблення, на загальну суму 311 727, 75 грн.

На підставі зазначених рахунків-фактур та видаткових накладних позивач сплатив відповідачу вартість поставлених штрих карток, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: платіжне доручення № 450 від 21.02.2012 року на суму 4 545, 00 грн. (арк. справи 20); платіжне доручення № 452 від 21.02.2012 року на суму 3 030, 00 грн. (арк. справи 20); платіжне доручення № 453 від 21.02.2012 року на суму 28 098, 00 грн. (арк. справи 21); платіжне доручення № 652 від 15.03.2012 року на суму 37 218, 50 грн. (арк. справи 22); платіжне доручення № 653 від 15.03.2012 року на суму 15 604, 50 грн. (арк. справи 22); платіжне доручення № 654 від 15.03.2012 року на суму 223 231, 75 грн. (арк. справи 23).

Таким чином, позивач сплатив відповідачу вартість поставлених штрих карток у повному обсязі у сумі 311 727, 75 грн.

17.10.2012 року позивач звернувся до відповідача із листом вих. № 1034/08-03 (арк. справи 34), у якому позивач ставив відповідачу вимогу про повернення вартості за ті талони (штрих-картки), відповідно до яких не надаються послуги по заправленню пальним на загальну суму 81 709, 50 грн., а також повідомив відповідача про дострокове розірвання договору. Докази направлення листа на адресу відповідача та отримання вищевказаного листа відповідачем наявні у матеріалах справи (арк. справи 36).

19.10.2012 року позивач передав відповідачу штрих картки на загальну кількість бензину А-80 - на 4310 літрів, бензину А-92 - на 1160 літрів, дизельного палива на 2550 літрів, що підтверджується Актом прийому-передачі штрих-карток № АПр-000092 від 19.10.2012 року, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками (арк. справи 31).

Факт повернення штрих-карток відповідачу підтверджується накладною на повернення № Р-00000008 від 31.10.2012 року на загальну суму 81 709, 50 грн. (арк. справи 32), довіреністю № 317736 від 19.10.12 року, на підставі якої здійснювалась передача товарно-матеріальних цінностей, а також складеним та підписаним сторонами актом звірки від 31.10.2012 року на загальну суму 81 709, 50 грн. (арк. справи 33).

Позивач звертався до відповідача із листом від 07.11.2012 року вих. № 1113/08-03 та претензією № 1 від 07.11.2012 року (арк. справи 38-39) про сплату заборгованості та пені. Докази направлення претензії наявні у матеріалах справи (арк. справи 40).

Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи претензія № 1 від 07.11.2012 року (арк. справи 38-39) отримана відповідачем 12.11.12 року (арк. справи 40). Тобто, боржник зобов'язаний був виконати свій обов'язок щодо повернення сплаченої за товар суми у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Станом на день розгляду справи відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" суми основної заборгованості у розмірі 81 709, 50 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 6 128, 21 грн. - пені за невиконання договірних відносин, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки Національного Банку України, яка діє на момент порушення зобов'язання за період визначений законодавством. Накладення штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання зобов'язань по цьому договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких відповідає умовам технічного завдання у заявці замовника та відповідним державним стандартам.

Отже, умовами договору передбачено, що учасник ТзОВ "Ранг" взяв на себе перед замовником Відділом освіти зобов'язання поставити товар (продукти нафтоперероблення), за порушення якого сторони в договорі передбачили нарахування пені. Натомість, позивачем заявлено до стягнення пеню, яка нарахована на суму повернутого товару, що не передбачено умовами договору. Крім того, позивачем здійснено розрахунок пені в твердій сумі (арк. справи 13) шляхом множення суми за повернуті товари на 7, 5 %, що не відповідає приписам ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України, які встановлюють, що пеня нараховується за кожен день прострочення (а не разово) із зазначенням дати, з якої виникло право на нарахування пені, та дати, до якої здійснюється нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовної вимоги в частині стягнення пені. В цій частині позову слід відмовити.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 669, ч. 1 ст. 670, ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

частково задовольнити позов Відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 44 від 17.02.2012 року у сумі 87 837, 71 грн.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", вул. 7-а Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, 54010 (код ЄДРПОУ 13863642) на користь позивача Відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області, пр. Жовтневий, 314, м. Миколаїв, 54050 (код ЄДРПОУ 02144980):

- 81 709, 50 грн. (вісімдесят одна тисяча сімсот дев'ять грн. 50 коп.) - заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 44 від 17.02.2012 року;

- 1 634, 13 грн. (одна тисяча шістсот тридцять чотири грн. 13 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Заборгованість в розмірі 81 709, 50 грн. (вісімдесят одна тисяча сімсот дев'ять грн. 50 коп.) зарахувати на наступні рахунки:

- 1 010, 00 грн. (одна тисяча десять грн.) - вартості за 100 л. бензину А-76(80) на р/р 35417004001460 в УДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013; код ЄДРПОУ 02144980;

- 12 877, 50 грн. (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 50 коп.) - вартості за 1275 л. бензину А-76(80) на р/р 35416005001460 в УДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013; код ЄДРПОУ 02144980;

- 29 643, 50 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот сорок три грн. 50 коп.) - вартості за 2935 л. бензину А-76(80) на р/р 35412021001460 в УДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013; код ЄДРПОУ 02144980;

- 12 296, 00 грн. (дванадцять тисяч двісті дев'яносто шість грн.) - вартості за 1160 л. бензину А-92 на р/р 35412021001460 в УДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013; код ЄДРПОУ 02144980;

- 25 882, 50 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 50 коп.) - вартості за 2550 л. палива дизельного на р/р 35412021001460 в УДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013; код ЄДРПОУ 02144980.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12.02.13 року

Суддя Е.М.Олейняш