№ 29288397, 11.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5664/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі - Гур'євій К.І.

за участю сторін: представник позивача - Овсянникова Д.В.(за довіреністю)

представників відповідачів - Білак Н.І., Мальцева Д.В., Боровець Ю.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Гидростандарт» до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та визнання нечинними карток відмови, стягнення надмірно сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2012 року приватне підприємство «Гидростандарт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Південної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000019/2 від 17 серпня 2012 року прийняті Південною митницею; визнати протиправними дії Запорізьської митниці щодо визначення ціни товару, що зазначені у вантажних митних деклараціях №50006001/2012/008722 та №50006001/2012/008723 за резервним методом згідно ч.2 ст.64 Митного кодексу України; визнати нечинними картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України 500060001/2/00176, №500060001/2/00175 від 17 серпня 2012 року.

Ухвалою від 28 вересня 2012 року зазначений адміністративний позов був залишений без руху, оскільки був поданий без додержання вимог ст.106 КАС України.

10 жовтня 2012 року до суду надійшла уточнена позовна заява відповідно до вищезазначеної ухвали.

17 вересня 2012 року представником позивача був наданий остаточний адміністративний позов, у якому він просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 від 17 серпня 2012 року прийняті Південною митницею, визнати нечинними картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2/00176, №500060001/2/00175 від 17 серпня 2012 року, стягнути з Південної митниці через Державну казначейську службу України суму коштів, що перерахована як фінансова гарантія сплати митних платежів у розмірі 136810 грн., стягнути судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 17 серпня 2012 року Південною митницею складено рішення про визначення митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2/00176, №500060001/2/00175. При визначенні митної вартості митним органом застосований резервний метод та здійснено коригування в сторону збільшення митної вартості задекларованих позивачем товарів, з чим позивач не погоджується у повному обсязі, оскільки основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом проводиться процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості.

Крім того, представник позивача просив звернути увагу суду на те, що не були враховані надані до митного органу документи для визначення митної вартості товару, які відповідач зобов'язував надати ПП «Гидростандарт» відповідно до декларації митної вартості..

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Південної митниці у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі. При цьому представник відповідача посилається на те, що під час проведення перевірки документів, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було виявлено розбіжності у бухгалтерських документах. Декларанта було повідомлено та запропоновано надати додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості. Виходячи із наданої позивачем інформації, митним органом було прийнято рішення про необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості товару та було винесено відповідні рішення про визначення митної вартості №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 від 17 серпня 2012 року. Зазначений товар ПП «Гидростандарт» було подано до митного оформлення з урахуванням спірного рішення та випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів, а тому на підставі вищевикладеного у позові слід відмовити у повному обсязі.

Крім того, представник відповідача зазначив, що процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості була проведена усно, оскільки вимоги діючого законодавства не передбачають проведення письмової консультації з декларантом.

Представник Головного управління Державного казначейства в Одеській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №673916, приватне підприємство «Гидростандарт» зареєстроване виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області 07 квітня 2005 року.

Приватне підприємство «Гидростандарт», згідно зовнішньоекономічного договору купівлі -продажу №UA-4/12 від 21 лютого 2012 року (а.с.44-48), ввіз на митну територію України на умовах поставки згідно ИНКОТЕРМС - 2010 товар.

З метою проведення митного оформлення товару позивачем була подана до Південної митниці зовнішньоекономічний договір купівлі - продажу №UA-4/12 від 21 лютого 2012 року, інвойс №UA-02 від 01 липня 2012 року, пакувальний лист №б/н від 01 липня 2012 року, договір (контракт) про перевезення від 20 червня 2012 №800/20, довідка на транспортні витрати від 14 серпня 2012 №212, платіжне доручення від 12 червня 2012 №1 від 18 червня 2012 №1, від 11 липня 2012 №1, від 13 липня 2012 №2, цінова довідка від 10 серпня 2012 б/н, що вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів.

17 серпня 2012 року Південна митниця склала картки відмови в прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2/00176 та №500060001/2/00175 та рішення про визначення митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 від 17 серпня 2012 року.

У рішеннях про визначення митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 Південною митницею з метою встановлення митної вартості товару, ввезеного позивачем, застосований резервний метод №6 та здійснено коригування в сторону збільшення митної вартості задекларованих ПП «Гидростандарт» товарів.

При визначенні митної вартості товарів ввезених на територію України ПП «Гидростандарт» було зобов'язано надати додаткові документи, а саме виписки з бухгалтерського обліку, в зв'язку з тим, що у наданих позивачем документах містились розбіжності.

На виконання вимог митного органу, позивачем 04 листопада 2012 року був направлений відповідний запит до Південної митниці с проханням зазначити які саме документи необхідні для визначення митної вартості (а.с.123-124).

Відповідно до листа від 16 листопада 2012 року №8/42-02/23037 Південна митниця надала відповідь ПП «Гидростандарт», у якій зазначила про можливість надати додаткові документи на підтвердження митної вартості, при цьому не зазначивши які саме.

Як вбачається з платіжного доручення №478 від 21 серпня 2012 року ПП «Гидростандарт» сплатило до Державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом відповідно до порядку випуску товарів у вільній обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України у розмірі 136 810 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється у відповідності до розділу III Митного кодексу України від 01.06.12 року, постанови КМУ №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

Відповідно до п.п.1,2,3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно до п.п.4,5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються:у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Як вбачається зі ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Із змісту ст.57 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Пунктом 2 Порядку №1766 передбачено визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 "для відміток митного органу" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Абзацом 3 зазначеного пункту Порядку передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "для відміток митного органу".

Таким чином, суд вважає, що застосування відповідачем резервного методу №6 є прямим порушенням наведеного положення Митного кодексу України, а тому рішення про визначення митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2/00176 та №500060001/2/00175 - є противоправними та такими, що порушують права й законі інтереси позивача, а тому повинні бути скасовані.

З огляду на те, що рішення про визначення митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2/00176 та №500060001/2/00175 визнані судом незаконними, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо повернення з Державного бюджету ПП «Гидростандарт» надміру сплачених платежів на загальну суму 136,802,55 грн.

Відповідно до п.14.1.115 ст.14 Податкового кодексу України сплачена позивачем на підставі рішень про визначення митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 від 17 серпня 2012 року є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням. У відповідності до п.43.5. ст.43 Податкового кодексу України на Південну митницю як на контролюючий орган у випадку наявності надмірно сплачених грошових зобов'язань платником податків покладений обов'язок складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачу такого висновку для виконання відповідному органу Державного казначейства України. При цьому на підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Повноваження щодо повернення зазначеної суми як надмірно сплаченого грошового зобов'язання покладено на органи Державного казначейства України. За місцезнаходженням позивача таким органом Державного казначейства України є Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність своїх дій та протиправність рішень Південної митниці.

Разом з тим, Південною митницею не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачами по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому позовні вимоги у частині стягнення з відповідача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, Митним кодеком України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Гидростандарт» до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та визнання нечинними карток відмови, стягнення надмірно сплачених коштів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 від 17 серпня 2012 року прийняті Південною митницею.

Визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2/00176 та №500060001/2/00175 від 17 серпня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачених платежів на загальну суму 136 802, 55 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок приватного підприємства «Гидростандарт» (код ЄДРПОУ 33470962, р/р 260045155 в ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009).

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 146 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок приватного підприємства «Гидростандарт» (код ЄДРПОУ 33470962, р/р 260045155 в ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11 лютого 2013 року.

Суддя О.В. Глуханчук

Адміністративний позов приватного підприємства «Гидростандарт» до Південної митниці про визнання протиправними дій, скасування рішення та визнання нечинними карток відмови, стягнення надмірно сплачених коштів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2012/000019/2 та №500000003/2012/000020/2 від 17 серпня 2012 року прийняті Південною митницею.

Визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2/00176 та №500060001/2/00175 від 17 серпня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачених платежів на загальну суму 136 802, 55 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок приватного підприємства «Гидростандарт» (код ЄДРПОУ 33470962, р/р 260045155 в ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009).

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 146 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок приватного підприємства «Гидростандарт» (код ЄДРПОУ 33470962, р/р 260045155 в ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009).

11 лютого 2013 року

.