Постановление суда № 29264522, 25.12.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/3517/12 Головуючий у 1 інстанції: В.Є. Мусієвський

Категорія: ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України Доповідач: Калиняк О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Макойди З.М., Стельмаха І.О.

з участю прокурора Горин У.І.

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України за апеляцією прокурора на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_1,

засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 309 КК України - на 6 місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання -3 (три) роки позбавлення волі.

До засудженого ОСОБА_1 з покликанням на ст. 96 КК України застосовано примусове лікування від наркоманії.

Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд змінено на взяття під варту.

Строк відбуття покарання засудженим рахується з 17 жовтня 2012 року, тобто з моменту взяття його під варту.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він на початку червня 2012 року близько 08.00 год. повторно, з метою таємного викрадення чужого майна проник в господарське приміщення ОСОБА_2, в с. Гаї Пустомитівського району Львівської області, й таємно викрав бензокосарку фірми «Штіль»вартістю 5200 грн.

20 червня 2012 року в нічний час ОСОБА_1 повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проник в приміщення літньої кухні ОСОБА_3 в с. Гаї Пустомитівського району Львівській області й таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа»вартістю 480 грн.

26 червня 2012 року близько 02.00 год. ОСОБА_1 повторно, з метою таємного викрадення чужого майна проник у будинок ОСОБА_4 в с. Гаї Пустомитівського району Львівської області й таємно викрав оприскувач вартістю 250 грн., 40 м мідної електропроводки вартістю 400 грн. та інше майно, всього на загальну суму 1 010 грн.

01 липня 2012 року близько 02.00 год. ОСОБА_1 повторно, з метою таємного викрадення чужого майна проник у будинок ОСОБА_4 в с. Гаї Пустомитівського району Львівської області й таємно викрав магнітолу марки «Део»вартістю 300 грн.

04 липня 2012 року близько 03.00 год. ОСОБА_1 на полі поблизу с. Гаї Пустомитівського району Львівської області нарізав головки маку снотворного в кількості 254 шт., які відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, помістив у поліетиленовий пакет та зберігав при собі з метою виготовлення наркотичного засобу, і таким чином незаконно без мети збуту придбав і зберігав наркотичний засіб.

В апеляції прокурор Іванова О.А., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок змінити у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та виключити застосування до ОСОБА_1 примусового лікування від наркоманії згідно зі ст. 96 КК України. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що при винесенні вироку судом безпідставно застосовано до ОСОБА_1 примусове лікування від наркоманії. Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03 червня 2005 року до осіб, які страждають наркоманією, не можна застосувати ст. 96 КК України, так як алкоголізм і наркоманія є соціально небезпечними захворюваннями.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримку апеляції, засудженого ОСОБА_1, який просить апеляцію прокурора задоволити, обговоривши наведені в апеляції доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій засудженого в апеляції й сторонами в судовому засіданні не оспорюються.

При розгляді справи суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 367 КПК України 1960 року є підставою для зміни вироку.

При застосуванні до ОСОБА_1 примусового лікування від наркоманії суд першої інстанції покликався на ст. 96 КК України, однак при цьому не врахував, що за змістом закону примусовому лікуванню на підставі ст. 96 КК України підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування", алкоголізм і наркоманія до хвороб, які становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, не належать, оскільки вони є соціально небезпечними захворюваннями.

Таким чином суд першої інстанції застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню (ст. 96 КК України), й безпідставно призначив ОСОБА_1 примусове лікування від наркоманії.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляції прокурора. Вирок щодо ОСОБА_1 підлягає зміні, а вказівка на застосування щодо ОСОБА_1 примусового лікування від наркоманії згідно зі ст. 96 КК України - виключенню з резолютивної частини вироку.

У решті вирок слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора задоволити.

Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку на застосування щодо ОСОБА_1 примусового лікування від наркоманії згідно зі ст. 96 КК України.

У решті вирок залишити без зміни.

С у д д і :

Калиняк О.М. Макойда З.М. Стельмах І.О.