Решение № 29256007, 04.02.2013, Берестовський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Червоногвардійський районний суд м. Макіївки)

04.02.2013

Справа № 2/271/194/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

04 лютого 2012 року м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Маркєлова Р.І.

при секретарі Когунь А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, вказуючи, що 27 листопада 2006 року між сторонами укладений кредитний договір № DОR2FB04010086, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 1 181,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27 травня 2007 року. Позивач повністю виконав свої зобовязання за договором, але, у порушення умов договору, погашення кредиту відповідачем здійснювалося нерегулярно і станом на 9 жовтня 2012 року сума заборгованості за кредитом складає 21 182,75 гривень, а саме: 986,12 гривень - заборгованість за кредитом, 7 207,40 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 177,15 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом, 11 327,19 гривень пеня за несвоєчасне виконання забовязань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3. Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 гривень штраф (фіксована частина), 984,89 гривень штраф ( процентна складова).

В судовому засіданні представник позивача, який діяв на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про місце та час судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надійшло, тому суд приймає рішення про розгляд справи у заочному порядку на підставі пояснень представника позивача і наданих по справі письмових доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи вважає, що позов необґрунтований і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частинами 1, 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 1 ст. 61 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З наданих по справі доказів вбачається, що 27 листопада 2006 року сторони уклали кредитний договір № DОR2FB04010086, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 1181,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.05.2007 року. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Позивач повністю виконав свої зобовязання за договором, але, у порушення умов договору, погашення кредиту відповідачем здійснювалося нерегулярно і станом на 09.10.2012 року сума заборгованості за кредитом складає 21 182,75 гривень.

Вирішуючи позов по суті, суд виходить з того, відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Крім того відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на вказівку про досягнення між сторонами угоди про збільшення позовної давності до 5 років, що міститься у тексті укладеного між сторонами кредитного договору, а також у п. 5.5 Умов надання кредиту фізичним особам.

Але у тексті укладеного між сторонами кредитного договору № DОR2FB04010086 відсутні будь-які посилання на досягнення між сторонами домовленості про збільшення позовної давності до 5 років, як того вимагає ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Посилання позивача на досягнення такої домовленості шляхом ознайомлення відповідача з Умовами надання кредиту фізичним особам (п. 5.5 Умов) і відображення цього у кредитному договорі, який підписав відповідач, на думку суду також є необгрунтованим, оскільки з наданої до матеріалів справи засвідченої копії Умов надання кредиту фізичним особам не вбачається, що такі умови є невідємною частиною кредитного договору, або додатком до нього, узгоджені з відповідачем саме у цій редакції і належним чином оформлені.

Крім того, позивачем не доведено суду, що на момент укладення кредитного договору у 2006 році відповідач був ознайомлений саме з цією редакцією Умов (у тому числі в частині збільшення строку позовної давності), а також, що після цього і до теперішнього часу Умови не змінювались. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ознайомився саме з цією редакцією Умов і погодився на їх застосування саме в цій редакції шляхом підписання кредитного договору.

На підставі ст.ст. 257, 259 ЦК України, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 14, 58, 60, 61, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через даний районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ