Постановление суда № 29253060, 11.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"11" лютого 2013 р. Справа № 5017/2046/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.перевіривши матеріали касаційної скаргиОдеської міської ради на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.12.12у справі№ 5017/2046/2012 господарського суду Одеської області за позовомФізичної особи-підприємця Чорної Людмили Петрівни доОдеської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради провизнання недійсним договору

Касаційна скарга Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.12 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". При цьому згідно з пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.12 № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору", зокрема, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

З поданих матеріалів вбачається, що в підтвердження сплати судового збору скаржником додано до касаційної скарги платіжне доручення № 494 від 09.10.12 про сплату судового збору в розмірі 751,10 грн. із зазначенням призначення платежу: *;101;;КТКВКМБ 010116, КЕКВ 1135- 751,10. Судовий збір, Вищий господарський суд України, пункт 2.5. Проте оскаржувану постанову апеляційного господарського суду прийнято 13.12.12, тобто дата платіжного доручення передує дату прийняття оскаржуваного судового акту, а в графі платіжного доручення "призначення платежу" не міститься вказівки на те, яка саме скарга оплачується судовим збором. Отже, зазначене платіжне доручення не може бути належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.12 у справі № 5017/2046/2012.

Відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що за приписами частини третьої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.12 у справі № 5017/2046/2012 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Т.Добролюбова Судді Т.Гоголь В.Швець