Решение № 29252974, 07.02.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 5016/2964/2012(3/126)

за позовом: Публічного акціонерне товариства «Миколаївобленерго»

54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40

До відповідача: Територіального управління державної судової адміністрації України в Миколаївської області

54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 1

54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 41

про стягнення заборгованості в сумі 4363,91 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Клис Н.А., за довіреністю;

Від відповідача: Корзун Л.В., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 19.12.2012 року звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача борг за спожиту електричну енергію в сумі 3891,06 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 301,98 грн., 3% річних від суми заборгованості в сумі 164,98 грн. та інфляційні в розмірі 5,89 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договорів № 44/269А від 01.10.2009 р., № 40/4 від 26.01.2012 р. про постачання електричної енергії, додатків до цих договорів; актів про використану електричну енергію в період з жовтня 2011 р. по листопад 2012 р. в кількості 29149 кВт год на суму 31923,98 грн.; копій платіжних доручень по сплаті за спожиту електричну енергію; норм ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та мотивовані тим, що відповідачем спожита електрична енергія сплачена несвоєчасно та в повному обсязі, що є порушенням прав та законних інтересів позивача.

17.01.13 р. до канцелярії суду від позивача надійшли уточнення до позовних вимог, в яких останній зазначає, що відповідач без урахування сплати виставленого рахунку за грудень 2012 р. в сумі 2205,05 грн., який не включений до суми позову, сплатив заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 2794,66 грн. Таким чином, станом на 16.01.13 р. заборгованість відповідача за спожиту електроенергію перед позивачем становить 1096,40 грн.

Заявою № 01/28-852 від 05.02.13 р. позивач просить стягнути з відповідача 1096,40 грн. боргу за спожиту електроенергію. В частині ж погашених відповідачем грошових вимог в сумі 2794,66 грн. припинити провадження у справі.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволені позову, в зв'язку з тим, що територіальне управління, згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України, не мало право сплачувати борг за активну електроенергію за 2011 р. в сумі 1096,40 грн. у 2012 році, так як такі дії тягнуть за собою порушення бюджетного законодавства України, оскільки у 2012 році не вистачало бюджетним призначень по укладеним договорам.

07.02.13 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

1) 01 жовтня 2009 року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго») та Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Миколаївській області був укладений договір про постачання електричної енергії № 44/269«А», за умовами якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 12,65 кВт, на об'єкті - суд (адмінбудівля) вул. Самойловича, 29 А, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

2) 26 січня 2012 року сторони уклали між собою новий договір «про постачання електричної енергії» № 40/4 про той же предмет та на тіх же умовах.

Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2 обох договорів позивач зобов'язався: виконувати умови договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару.

Пунктами 2.3.2 та п. 2.3.3 обох договорів відповідач зобов'язався: виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків», № 4 «Графік зняття показників обліку електричної енергії».

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 44/269«А», відповідно до п. 1 та п. 2 якого, розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа

наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" по наведеному у додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію". Акт про використану електричну енергію субспоживачем узгоджується з основним споживачем. Якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією. Рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Додатком № 10 до договору № 40/4 сторони встановили, що розрахунковим вважається період з 13 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформляються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається відповідно до "Акту про використань електричну енергію". Акт про використану електричну енергію субспоживачем узгоджується з основним споживачем. Якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.

За змістом частини 4 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" , споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відпустив відповідачу активну енергію за період з жовтня 2011 р. по листопад 2012 р. у обсязі 29149 кВт на загальну суму 31 923,98 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками та актами про використану електроенергію та не спростовано споживачем.

Згідно з п. 6.11 Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Пунктом 6.39 ПКЕЕ передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Так, на підставі наданого відповідачем акту спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у жовтні 2011 р. складає 1949 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/269/10 від 10.10.11 року на суму 1954,30 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у листопаді 2011 р. складає 1909 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/269/44 від 10.11.11 року на суму 1940,29 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у грудні 2011 р. складає 2358 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/269/12 від 09.12.11 року на суму 2476,70 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у січні 2012 р. складає 2641 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/269/1 від 16.01.12 року на суму 2795,27 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у лютому 2012 р. складає 2023 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/269/2 від 13.02.12 року на суму 2175,61 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у березні 2012 р. складає 2056 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/3 від 13.03.12 року на суму 2245,82 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у квітні 2012 р. складає 2353 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/4 від 17.04.12 року на суму 2631,66 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у травні 2012 р. складає 1618 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/5 від 14.05.12 року на суму 1814,62 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у червні 2012 р. складає 1913 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/6 від 13.06.12 року на суму 2155,57 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у липні 2012 р. складає 2208 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/7 від 16.07.12 року на суму 2508,37 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у серпні 2012 р. складає 2324 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/8 на суму 2640,16 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у вересні 2012 р. складає 1566 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/9 від 13.09.12 року на суму 1779,04 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у жовтні 2012 р. складає 2008 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/10/1 від 15.10.12 року на суму 2281,16 грн.; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у листопаді 2012 р. складає 2223 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 40/4/11/1 від 14.11.12 року на суму 2525,41 грн.

Відповідач же свої зобов'язання по сплаті спожитої електроенергії за визначений термін не виконує в повному обсязі, борг оплатив лише частково в розмірі 28 032,92 грн., про що свідчать платіжні доручення.

Отже, на день звернення з позовом до суду борг відповідача перед позивачем дійсно становив в сумі 3891,06 грн.

Але, беручи до уваги, уточнення до позовних вимог позивача від 16.01.13 р. за вих. № 023/13-25 відповідач без урахування сплати виставленого рахунку за грудень 2012 р. в сумі 2205,05 грн., який не включений до суми позову, 20.12.2012 року сплатив заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 2794,66 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Матеріали справи свідчать, що спір в частині стягнення грошових коштів в розмірі 2794,66 грн. врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу відповідачем після звернення кредитора з позовом.

Таким чином, станом на 16.01.13 р. заборгованість за спожиту електроенергію відповідача перед позивачем складає 1096,40 грн. (3891,06-2794,66).

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 обох договорів, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 4.2.1 договору № 40/4 за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення пеню в сумі 301,98 грн. за період з 01.12.11 р. по 31.05.12 р., 3% річних від простроченої суми в розмірі 164,98 грн. за період з 01.10.11 р. по 30.11.12 р. та 5,89 грн. індексу інфляції за період з 18.11.11 р. по 17.09.12 р.

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач всупереч наведеним процесуальним нормам та доказів належного виконання договірних відносин суду не надав.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази, та оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Миколаївської області (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 26299835) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393, р/р № 260383011001 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461) борг за спожиту активну електроенергію 1096,40 грн.

Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Миколаївської області (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 26299835) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393, р/р № 260003001362 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461) - 301,98 грн. пені, 164,98 грн. 3% річних, 5,89 грн. інфляційних та 1609,50 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову провадження по справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 11 лютого 2013 року.

Суддя О.Г. Смородінова