№ 29242011, 05.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5008/271/2012 Доповідач: суддя Плюшко І. А.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного підприємства "Фішт"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2012 року

у справі № 5008/271/2012

господарського суду Закарпатської області

за позовом Приватного підприємства "Фішт",

до Фізичної особи-підприємця Шкелебея Василя Петровича

про стягнення 39 532,90 грн., в тому числі 22 913,59 грн. - основного боргу, 10 032,23 грн.- інфляційних втрат та 6 587,08 грн. - 3% річних

за участю представників

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Приватне підприємство "Фішт" звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шкелебея Василя Петровича про стягнення 39 532,90 грн., у тому числі 22 913,59 грн. - основного боргу, 10 032,23 грн.- інфляційних втрат та 6 587,08 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28 травня 2012 року (суддя Ващиліна Н.М.) у справі №5015/528/12 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шкелебея Василя Петровича на користь приватного підприємства "Фішт" 39532,90 грн., в тому числі 22913,59 грн. основного боргу, 6587,08 грн. 3% річних та 10032,23 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2012 року (судді: Марко Р.І., Бойко С.М., Бонк Т.П.) рішення господарського суду Закарпатської області від 28.05.2012 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено приватному підприємству "Фішт" у задоволенні позову .

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, приватне підприємство "Фішт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Закарпатської області від 28.05.2012р.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між приватним підприємством "Фішт" та фізичною особою-підприємцем Шкелебеєм Василем Петровичем укладено договір від 03.12.2007р. №021/07 Фшк, відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов'язався виготовити та поставити, а замовник (відповідач) - прийняти та оплатити теплогідроізольовані труби та елементи теплових мереж. Загальна сума поставки за договором складає 152502,58 грн., в т.ч.20% ПДВ.

Умовами договору (п. 4.2) передбачена сплата авансу в розмірі 40 відсотків від загальної суми договору. Кінцевий розрахунок за поставлену продукцію згідно з накладними здійснюється упродовж трьох днів після поставки( п.4.3).

Згідно п.7.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Господарськими судами встановлено, що позивач відповідно до видаткової накладної 03.12.2007 р. № 021Ф/07 поставив відповідачу продукцію на суму 152502,58 грн., проте останній не виконав свого обов'язку з оплати отриманої продукції, що і стало підставою для виникнення спору.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між фізичною особою -підприємцем Шкелебеєм В.П. та приватним підприємством „Фішт" укладено шість договорів поставки, а саме: від 05.11.2007 р. №018/07 Фшк на суму 122 370,59 грн.; від 05.11.2007 р. №019/07 Фшк на суму 69394,98 грн.; від 03.12.2007 р. №020/07 Фшк на суму 138670,20 грн.; від 03.12.2007 р. №021/07 Фшк на суму 152 502,58 грн.; від 03.12.2007 р. №023/07 Фшк на суму 132686,56 грн.; від 17.12.2007 р. №026/07 ФМТ на суму 175588,99 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2011 р. у справі №11/77 встановлено, що фізична особа - підприємець Шкелебей В.П. надмірно сплатив 227 567,76 грн. за продукцію, отриману згідно з договором від 05.11.2007р.№018/07 Фшк, а тому приватне підприємство "Фішт" зарахував її в такому порядку: 9 394,98 грн. - у рахунок погашення заборгованості за договором від 05.11.2007 р. №019/07 Фшк, 95320,84 грн. -у рахунок погашення боргу по договору від 03.12.2007 р. №020/07 Фшк, 22913,59 грн. -у рахунок погашення боргу по договору від 03.12.2007 р. №021/07 Фшк, 99 938,35 грн. -у рахунок погашення договору від 17.12.2007 року № 026/07 ФМТ, що відображено у бухгалтерських документах відповідача.

Зважаючи на викладене, обгрунтованим є висновок суду попередньої інстанції стосовно того, що заявлена до стягнення сума основного боргу за договором № 021/07Фшк у даному спорі не є простроченим зобов'язанням відповідача, оскільки зазначене зобов'язання було припинене самим позивачем ще в грудні 2007 року шляхом зарахування здійсненої відповідачем в надмірному розмірі оплати за іншими договорами, в тому числі з урахуванням здійсненої в надмірному розмірі оплати (переплати на суму 73 000,00 грн.) за договором 023/07 Фшк. Тобто, позивач шляхом прийняття оплати відповідача припинив зобов'язання останнього зі сплати 22 913,59 грн. шляхом поєднання кредитора і боржника в одній особі.

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно не було прийнято до уваги посилання приватного підприємства "Фішт" на постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №9/112, оскільки з її змісту вбачається, що предметом розгляду даної справи було стягнення з приватного підприємства "Фішт" безпідставно отриманих грошових коштів. Натомість, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про визнання недійсним здійсненого позивачем зарахування.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог приватному підприємству "Фішт".

Таким чином, під час вирішення спору, судом попередньої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5,111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Фішт" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2012 року зі справи № 5008/271/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко