№ 29233152, 31.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа №805/81/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Лазарєва В.В.,

при секретарі Бобирь Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі про визнання дій неправомірними, стягнення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля у розмірі 23 331,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у березні 2009 року він на підставі довідки - рахунку № 146441 від 20.03.2009р. придбав автомобіль марки Porshe Cayenne, кузов № НОМЕР_1. 28 березня 2009 року позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля у розмірі 23 331,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 60524.

Зазначив, що відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-Вр (у редакції, що діяла на час придбання автомобіля) визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яким, зокрема, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Відмічає, що обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадках відчуження, а не при купівлі автомобілів, тому, сплачені ним кошти підлягають поверненню.

Позивач, 11.12.2012р. звернувся із заявою до УПФ України в Іллічівському районі м. Маріуполя, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при реєстрації транспортних засобів.

Відповіддю УПФ України в Іллічівському районі м. Маріуполя було відмовлено у поверненні зазначеного збору.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить визнати протиправними дії УПФ в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо неповернення коштів у розмірі 23 331,00 неправомірними.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача УПФ України в Іллічівському районі м. Маріуполя у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 28.01.2013 року через канцелярію до суду надійшли заперечення на позов, в яких він заперечував проти позову, в обґрунтування чого зазначив, що відповідно пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом, у тому числі і купівлі легкових автомобілів у торгівельних організацій. Вважає, що вказаний пункт на суперечить, а лише уточнює та конкретизує пункт 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Просив відмовити у задоволені позовних вимог та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. 30.01.2013 року через канцелярію до суду надійшли заперечення на позов, в яких зазначив, що Управління ДКС згідно із своїми функціональними обов'язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Просив розглянути справу без його участі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2013р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі про визнання дій неправомірними, стягнення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням автомобіля у розмірі 23 331,00 грн. в частині позовних вимог про стягнення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 23 331,00 грн. залишено без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду із позовом.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.

11.12.2012р. позивач звернувся із заявою до УПФ України в Іллічівському районі м. Маріуполя, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 72 154,00 грн. при реєстрації транспортних засобів, в т.ч. 23 331,00 грн. при реєстрації автомобіля марки Porshe Cayenne (а.с. 9).

УПФ України в Іллічівському районі м. Маріуполя листом № 19857/05 від 14.12.2012р. відмовило позивачу у задоволенні його заяви із посиланням на п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (а.с. 10).

Позивач просить визнати такі дії відповідача щодо неповернення безпідставно сплаченого збіру на обов'язкове державне пенсійне страхування протиправними.

Дані правовідносини регулюються Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-Вр (далі - Закон № 400/97-Вр) та Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року за №1740 (далі - Порядок).

Згідно пункту 16 Порядку, сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивачем була сплачена 28 березня 2009 року на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України, що не заперечується управлінням державної казначейської служби, тому сплачений збір, з огляду на наведені в даному судовому рішенні, норми закону підлягає поверненню з бюджету виключно за судовим рішенням, а не за рішенням чи листом УПФУ.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України № 2542-ІІІ від 21 червня 2011 року головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників.

Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, не передбачає завдань, функцій, повноважень або прав управлінь Пенсійного фонду України в районах, до яких відноситься перший відповідач, здійснювати розпорядження коштами Державного бюджету України шляхом самостійного повернення коштів Державного бюджету за звернення фізичних осіб, які сплатили збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, при придбанні автомобілю.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи повноваження УПФ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій УПФ України в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо відмови в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 23 331,00 грн., яка міститься в листі № 19857/05 від 14 грудня 2012 року, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі про визнання дій неправомірними - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 31 січня 2013 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 05 лютого 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.