Постановление суда № 2922149, 28.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

  ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                        УХВАЛА

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2008 року                                                                  м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача –  Довгополова О.М.,

суддів: Любашевського В.П., Попка Я.П.

при секретарі Федуніву Б.Б.

         з участю осіб:

         від позивача – Ага В.В.

         від відповідача – не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу

за апеляційною скаргою Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

на постанову господарського суду Закарпатської області від 12.11.2007 року по справі № 14/218

за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»

до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

 В С Т А Н О В И Л А :

Суддя у І-й інст. – Карпинець В.І.

Господарський суд Закарпатської області

Справа № 14/218

Суддя-доповідач – Довгополов О.М.22-а-3206_08.doc

Реєстр   .  .08Справа № 22-а-3206/08

Рядок статзвіту № 40

         Постановоюгосподарського суду Закарпатської області від 12.11.2007 року задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, визнано нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 28.09.2007 року, яким зменшено позивачу бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 75636,38 грн.

         Постанову оскаржив відповідач з підстав порушення норм матеріального права, просить постанову скасувати, відмовивши у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем за наслідками проведеної 20.09.2007 року перевірки складено акт №6920/23-01/00274157, у якому встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1, п.7.4., пп.7.7.10 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (з відповідними змінами та доповненнями). На підставі акту перевірки 28.09.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №3118/23-01/274157/22416, за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 75636,38 гривень.

Висновок відповідача грунтується на встановлених ним в ході проведення зустрічних перевірок обставин щодо несплати до бюджету ПДВ контрагентом позивача по господарських операціях з придбання лісопродукції, у вартості якої була сплачена сума ПДВ у розмірі 75636,38 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються Законом України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (далі –Закон про ПДВ).

         Згідно з пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов”язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1. п.7.1 ст. 7 Закону про ПДВ, має від”ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від”ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від”ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону про ПДВ, “бюджетне відшкодування-сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв”язку з надмірною сплатою податку”. Судом встановлено, що в момент, коли Позивач заявив до відшкодування розраховану відповідно до Закону суму, вартість товару, яка містила в собі податок на додану вартість, було сплачено.

Позивач правомірно у відповідності з п.п. 7.4.1. , п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України про ПДВ включив до податкового кредиту суму, яка підтверджена виписаними відповідно до вимог п.7.2 ст. 7 цього Закону, податковими накладними. Згідно з пп.7.4.5. Закону України про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідач не заперечує правомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 75636,38 грн. ПДВ у спірні податкові періоди за податковими накладними контрагента ПП «Перун».

Таким чином, Законом про ПДВ встановлено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ, а саме: відсутність податкової накладної. Інших підстав для такого невключення, як от зарахування сум податку до бюджету контрагентом-платником податку - у законодавстві не передбачено

Згідно з п.п. 7.7.3  п.7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування надається платникові податків, якщо за результатами податкового періоду сума податку має від»ємне значення. А підставою для отримання відшкодування є тільки дані податкової декларації за звітний період.

Дану норму Закону про ПДВ закріплено й у Порядку відшкодування ПДВ. Тобто Закон не вимагає надання додаткової інформації з податкових декларацій контрагентів та не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування від податкового обліку третіх осіб. Поняття зайвої сплати податку поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не враховує розрахунки з бюджетом його партнерів. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов»язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього.

Згідно положень ст.7 Закону про ПДВ платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду незважаючи на сплату чи несплату контрагентом сум ПДВ до бюджету за відповідною оподатковуваною операцією і, виходячи з цього, визначати суму свого податкового зобов’язання з ПДВ за звітний період.

           Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з правильними застосуванням норм матеріального права та у відповідності до норм процесуального права, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуМукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення,постанову господарського суду Закарпатської області від 12.11.2007 року – без змін.

         Ухала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий                                                                     О.М. Довгополов

Судді                                                                                Я.П. Попко

                                                                                В.П. Любашевський