Решение № 29199611, 07.02.2013, Приморський районний суд Запорізької області

07.02.2013

Справа № 2/326/18/2013р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2013р. Приморський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Картофлицького Г.В.

при секретарі Конюхової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Приморську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,

В С Т А Н О В И В:

23.11.2012р. ПАТ КБ «Приватбанк» (Банк), як іпотекодержатель, звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 137544грн. 42коп. за рахунок заставного майна, а саме належного відповідачці будинку АДРЕСА_1 Крім того, просить виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають в зазначеному будинку та стягнути понесені судові витрати при подачі позову.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що письмова вимога Банку від 14.09.2012р. була направлена відповідачці 18.09.2012р., що підтверджується реєстром відправлення листів.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Банку на момент пред'явлення позовних вимог не була нанесена матеріальна шкода, розрахунок заборгованості наданий до суду є невірним та навмисно завищеним, надуманим з метою нанесення шкоди відповідачу. Строк позовної давності по штрафним санкціям пройшов, відсоток розрахований невірно, як така заборгованість по тілу відсутня, а строк дії договору ще не пройшов. Вартість нерухомого майна, на яке звертається стягнення перевищує розмір заборгованості, а в зв'язку з тим, що Банку матеріальна шкода нанесена не була, то і звертати стягнення на предмет іпотеки неможливо. Існуючу заборгованість Банк не довів. Порядок продажу майна Банк визначив невірно. Процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки порушив, оскільки ОСОБА_1 письмову вимогу не отримувала.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

06.02.2007р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ZPP0GА00000001, згідно з яким банк передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000,00 [Долар США], зі сплатою 11,04% річних з кінцевим терміном повернення 05.02.2014р.

В забезпечення повернення кредитних коштів 08.02.2007р. між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, предметом якого є будинок 51,00кв.м. АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язаний щомісячно здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані Кредитором відсотки, комісію, витрати. Боржником вищевказані умови повернення суми кредиту та відсотків по ньому належним чином не виконувались. В результаті чого виникла заборгованість в розмірі 137544,42грн, з яких: 7770,16 [Долар США] - заборгованість за кредитом, 4456,35 [Долар США] - заборгованість за процентами, 800,00 [Долар США] - заборгованість по комісії; 4181,60 [Долар США] - пеня.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У п.43 постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» сказано, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Отже мова йде не просто про відправлення вимоги іпотекодержателя, як це трактує Банк, а про те, що таку вимогу боржник має отримати за місяць, до того, як розпочнеться процедура звернення стягнення на предмет іпотеки.

В матеріалах справи відсутні докази, того що відповідачка ОСОБА_1 отримала вимогу про повернення заборгованості від 14.09.2012р., відправлену 18.09.2012р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач розпочав процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки без дотримання строків передбачених Законом України «Про іпотеку» і тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 38-40 Закону України «Про іпотеку»,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів.

Суддя Г. В. Картофлицький