Решение № 29141833, 04.02.2013, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа231/2683/12

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

за участю секретаря судового засідання Сарафімовської Т.О.

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 заявила позов до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди. В своєму позові позивач посилається на те, що 14 грудня 2011 року відповідач, який проживає із нею по-сусідству, вчинив хуліганські дії, а саме перебуваючи в стані алкогольного спяніння, грубо порушуючи громадський порядок, виражався нецензурними словами, взяв кувалду, якою протягом 15 хвилин наносив удари по металевим та деревяним дверям, які позивач установила в коридорі біля своєї квартири. Позивач вказує на те, що відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, неправомірними діями відповідача їй завдано майнової та моральної шкоди. Позивач зазначає, що на той час вона була вагітною, внаслідок хуліганський дій відповідача сильно злякалася і відчула біль внизу живота, в період з 09.01.2012 року по 16.01.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні Ямпільської ЦРЛ, внаслідок хуліганських дій відповідача відбулося переривання вагітності терміном 7-8 тижнів, вона понесла сильні душевні хвилювання та втрати немайнового характеру. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути із відповідача на її користь майнову шкоду за пошкоджені двері 3532 гривні, витрати на лікування у сумі 404 гривні 20 копійок, а також моральну шкоду у сумі 30000 гривень та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 пояснив, що з 2005 року він проживає у будинку АДРЕСА_1 по сусідству із позивачем. Чоловік позивача - ОСОБА_5 без відповідних на те дозволів та в порушенні вимог закону самовільно установив двері в коридорі біля його квартири, чим спричинив перешкоди у користуванні коридором загального користування. 14 грудня 2011 року він мав розмову із ОСОБА_5 з приводу встановлення дверей, але на його питання ОСОБА_5 не реагував. Потім він підійшов до квартири ОСОБА_1, двері були закриті, тоді він стукнув у двері молотком і двері відчинилися. Відповідач не заперечував ту обставину, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності, однак, вважає позов необґрунтованим із тих підстав, що позивачем не доведено підстав для відшкодування та розміру шкоди. Просить в задоволенні позову відмовити.

Із показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_1 є її дочкою. 14 грудня 2011 року дочка зателефонувала їй і повідомила її про те, що вибили двері, жалілася на болі внизу живота, так як ОСОБА_1 була вагітна. Дочка подзвонила одразу після того, як ОСОБА_3 вибив двері та розмахував на неї руками. Через пару днів її дочка звернулася в лікарню за допомогою.

Із показань свідка ОСОБА_5 встановлено, що він є чоловіком позивача ОСОБА_1, 13 грудня 2011 року вони встановили двері біля своєї квартири, потім почули, як сусід ОСОБА_3 кувалдою наносив удари по дверях, та кричав, що повбиває їх усіх. Коли викликали працівників міліції ОСОБА_3 втік, а коли міліція поїхала, він прийшов, почав знову їх ображати та висловлюватись нецензурними словами.

Із показань спеціаліста лікаря-гінеколога Ямпільської ЦРЛ ОСОБА_7 встановлено, що 09 січня 2012 року у гінекологічне відділення Ямпільської ЦРЛ поступила ОСОБА_1, якій було діагностовано загрозу переривання вагітності, було проведено операцію - вишкрібання дитруальної тканини з крововиливом. 16 січня 2012 року ОСОБА_1 була виписана та отримала рекомендації про обстеження на причини цього аборту. Зазначає, що для того щоб, встановити основну причину переривання вагітності необхідно детальне обстеження, однак, жінка знехтувала цими рекомендаціями, і тому лікар не може встановити точну причину аборту. Спеціаліст зазначила, що стрес як причина аборту, може бути лише у разі виключення основної причини - інфекційних, генетичних та ін. факторів. Однак, у цьому випадку основна причина аборту не встановлена, у звязку із відмовою жінки від медичного обстеження.

Судом встановлені такі обставини і визначені відпорвдіно до них правовідносини.

Із свідоцтва про шлюб виданого, 18 лютого 2012 року встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8, після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на «Зайко». Із свідоцтва про право власності на житло від 30.06.2000 року встановлено, що позивач є співвласником власником квартири АДРЕСА_2. Із повідомлення начальника Ямпільського РВУ МВС України вих..№14201 від 21.12.2012 року встановлено, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності та проведено бесіду профілактичного характеру про недопустимість вчинення подібних дій. Із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.12.2012 року встановлено, що в порушення кримінальної справи за ст.. 194 КК України, відносно ОСОБА_3 відмовлено у звязку з відсутністю в його діях складу злочину. ОСОБА_9 Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 року №299-р встановлено, що обласна державна адміністрація просить вжити заходів щодо удосконалення системи теплопостачання багатоповерхових будинків. Із акту від 23.01.2012 року встановлено, що будинок по вул. Ворошилова, 73 перебуває у аварійному стані. Згідно акту комісія рекомендує квартиронаймачам І поверху (ОСОБА_5, ОСОБА_10 та іншим) отримати дозвіл на встановлення дверей у коридорі загального користування (згідно законодавства) погодивши із сусідами прилеглих квартир; жителям І поверху не перешкоджати вільному доступу ОСОБА_11 до інженерних мереж, які змонтовані і ведуть до її квартири. Із рішення Ямпільської міської ради Вінницької області від 03.02.2012 року № 26 « Про дозвіл на утеплення фасаду відомчого будинку, встановлення додаткових дверей квартиронаймачам по вул. Ворошилова 73 у м. Ямпіль Вінницької області» встановлено, що виконком міської ради надав дозвіл квартиронаймачам відомчого будинку на утеплення фасаду (без втручання у несучі конструкції), встановлення додаткових дверей (метелевих), пластикових вікон по вул. Ворошилова 73 у м. Ямпіль Вінницької області, з додержанням ДБН, правил утримання будинку та прибудинкової території. Із довідки №1 виданої, ОСОБА_8 встановлено, що вона знаходилась в гінекологічному відділенні з 09.01.2012р. по 16.01.2012 р. з діагнозом вагітність 7-8 тижнів аборт в ходу. Із накладної №468 від 01.12.2011 року встановлено, що було придбано металеві двері та піну на загальну суму 1326 гривень. Із товарного чеку від 02.12.2011 року магазину «Світ техніки» встановлено, що було придбано двері на загальну суму 830 гривень. Із повідомлення Ямпільської ЦРЛ вих..№01-4-80 від 25.01.2012 року та медичної карти стаціонарного хворого встановлено, що позивач поступила в гінекологічне відділення 21.12.2011 року, діагноз вагітність 5 тижнів, загроза викидня. За час перебування на стаціонарному лікуванні отримувала лікувальні препарати. У задовільному стані виписана 03.01.2012 року з відділення. Рекомендовано стати на облік в жіночій консультації з приводу вагітності по місцю проживання. 09.01.2012 року поступила в гінекологічне відділення зі скаргами на переймоподібні болі внизу живота, діагноз не уточнений аборт в ходу. Проведено діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки. Виписана з відділення в задовільному стані 16.01.2012 року. Із довідки, виданої приватним підприємцем від 08.09.2012 року встановлено, що вартість установки та закріплення дверного металевого та деревяного блоків становить 150 гривень. Із медичної картки №82 стаціонарного хворого ОСОБА_12 також встановлено, що заключний клінічний діагноз не уточнений аборт. Із адміністративної справи №231/989/2012 р., постанови судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 березня 2012 року, встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним за ст. 173 КУпАП, тобто, дрібне хуліганство, вчинене 14 грудня 2011 року відносно ОСОБА_5, адміністративне провадження закрито на підставі ст.247 ч.1 п.7 КУпАП, у звязку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Із відмовного матеріалу № 1260 справи відносно ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_5 завернувся до Ямпільського РВ УМВС із заявою про пошкодження ОСОБА_13 дверей 14.12.2011 року. Із матеріалів вказаного відмовного матеріалу заяви ОСОБА_5 від 14.12.2011 року, його письмових пояснень, слідує, що двері в коридорі житлового будинку встановив ОСОБА_5, якому завдано майнової шкоди на суму 1500 гривень

Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями відповідача.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами не заявлено клопотань про витребування інших доказів, виклик інших свідків чи призначення інших судових експертиз, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України.

Судом встановлено, і ця обставина визнана сторонами, що 14 грудня 2011 року відповідачем було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, а саме хуліганські дії відносно ОСОБА_5, з яким позивач на той момент проживала однією сімю без шлюбу в належній їй на праві часткової власності квартирі АДРЕСА_3, а також пошкоджено встановлені в коридорі біля квартир сторін двері.

Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд вважає недоведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог про відшкодування 3532 гривні майнової шкоди за пошкоджені двері, відшкодування 404 гривні 20 копійок витрат на лікування у звязку із перериванням вагітності та 300 гривень витрат на правову допомогу, виходячи із наступного.

Доводи позивача щодо вартості пошкоджених дверей як і понесені нею особисто витрати майнового характеру з приводу придбання та установки дверей не знайшли свого підтвердження жодним достовірним письмовим доказом. Із відмовного матеріалу , пояснень свідка ОСОБА_5 встановлено, що двері були установлені ним і саме йому завдано майнової шкоди. Надані позивачем квитанції про вартість дверей та їх установки не підтверджують тієї обставини, що саме позивач понесла ці витрати майнового характеру.

Доводи позивача щодо відшкодування витрат на лікування не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачем не доведено причинно-наслідкового звязку між неправомірними діями відповідача та перериванням її вагітності. Як встановлено із консультації спеціаліста лікаря-гінеколога, достовірно не встановлено причини переривання вагітності позивачки, досліджені судом повідомлення ЦРЛ та медична карта стаціонарного хворого із історією хвороби позивача також не доводять цих обставин.

Безпідставними є вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження цих витрат та отримання нею правової допомоги.

З урахуванням наведеного, суд має підстави відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог.

При розвязанні іншої частини позовних вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача, суд вважає їх часткового обґрунтованими , виходячи із наступного.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки внаслідок хуліганських дій відповідача, які мали місце біля житла позивача, та в її присутності, позивач понесла втрати немайнового характеру та душевні страждання у звязку із вчиненням вказаного адміністративного правопорушення, був порушений її нормальний ритм життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, суд враховує характер порушеного немайнового права, виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості, враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивача, у звязку із вчиненим відповідачем правопорушенням, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану позивача. За наведених обставин суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 500 гривень, що є обґрунтованою компенсацією за завдану немайнову шкоду, задовольнивши частково вказані позовні вимоги. В задоволенні іншої частини позову, суд має підстави відмовити як в безпідставній.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати за правилами ст.88 ч.1 ЦПК України, присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Провівши розрахунок за правилами простої математичної пропорції, суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача 05 гривень судових витрат, понесених позивачем та документально підтверджених, задовольнивши частково позовні вимоги про стягнення судових витрат.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані ст. ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України і на підставі ч.ч.1,5 ст.55 Конституції України , ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 500 (пятсот) гривень моральної шкоди, заподіяної їй протиправними діями ОСОБА_3 14 грудня 2011 року, а також судові витрати у сумі 05 (пять) гривень, всього: 505 (пятсот пять) гривень.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ямпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий А.Г.Любинецька-Онілова