Постановление суда № 29141011, 30.01.2013, Киевский апелляционный административный суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2605/532/12 Головуючий у 1-й інстанції: Майбоженко А.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління юстиції в м. Києві Пацуріної Оксани Василівни, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року позивач - ОСОБА_3 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління юстиції в м. Києві Пацуріної Оксани Василівни, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, в якому просила:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві Пацуріної О.В.;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.05.2012 року та поновити строк виконавчого провадження;

- визнати неправомірними дії УПФУ в Оболонському районі м. Києва щодо надання недостовірних даних та зобов'язати утримуватись від таких дій в подальшому;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління ДВС вчинити певні дії щодо забезпечення фактичного та повного виконання постанови Оболонського районного суду м. Києва по справі № 2-а-1136/11 від 22.03.2011 року.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві довідки №4889/07 від 11.05.2012 року щодо здійснення перерахунку пенсії та її виплати ОСОБА_3;

- скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в М.Києві Пацуріної Оксани Василівни від 24.05.2012 року про закінчення виконавчого провадження №25765962 по виконанню виконавчого листа №2-А-1136/2011, виданого 28.03.2011 року Оболонським районним судом м. Києва про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 14.08.2010 року і провести відповідні виплати, з урахуванням попередніх виплат, з урахуванням середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2008 рік - 1573,99 грн.;

- зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Пацуріну Оксану Василівну відновити виконавче провадження №25765962 по виконанню виконавчого листа №2-А-1136/2011, виданого 28.03.2011 року Оболонським районним судом м. Києва про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 14.08.2010 року і провести відповідні виплати, з урахуванням попередніх виплат, з урахуванням середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2008 рік - 1573,99 грн. в порядку, визначеному ст.51 Закону України «Про виконавче провадження».

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Управлінням пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва подано апеляційну скарги, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі, на підставі порушення при ухвалені оскаржуваної постанови судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 22.03.2011 року було задоволено позов ОСОБА_3 до УПФ про зобов'язання вчинити дії, перерахунок пенсії та визнано неправомірними дії відповідача при перерахунку пенсії позивачу в частині застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 14.08.2010 року та провести відповідні виплати, з урахуванням попередніх виплат з застосуванням показника середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік - 1573,99 грн. Дана постанова підлягала негайному виконанню (а.с. 66-67).

Також, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначена постанова оскаржена в апеляційному порядку. Зокрема, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року, в апеляційному порядку було розглянуто скаргу ОСОБА_3, УПФ на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до УПФ про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та постановлено апеляційну скаргу УПФ на постанову від 26.05.2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до УПФ про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії задовольнити, скасувати постанову суду від 26.05.2011 року, постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 46).

29 березня 2011 року позивачем подано виконавчий лист до підрозділу примусового виконання рішень 29.03.2011 року.

Постановою серії ВП № 25765962 від 01.04.2011 року було відкрито виконавче провадження по виконанню вказаної вище постанови суду (а.с. 49-50).

Згідно листа УПФ, адресованого підрозділу примусового виконання рішень №4889/07 від 11.05.2012 року, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №25765962, повідомлено, що Управлінням здійснено перерахунок пенсії відповідно до постанови Оболонського районного суду, в грудні 2011 року нараховано та виплачено ОСОБА_3 суму 1820,68 грн. (а.с. 52).

Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Пацуріної О.В. від 24.05.2012 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з надходженням повідомлення УПФ про виконання рішення суду (а.с. 7).

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 49 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, однією з яких зазначено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Постановою Оболонського районного суду м. Києва та виконавчим листом, що виданий на її підставі, зобов'язано УПФ здійснити перерахунок пенсії з 14.08.2010 року та провести відповідні виплати, з урахуванням попередніх виплат з застосуванням показника середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік - 1573,99 грн. Тобто, в даному випадку, боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 75 вказаного вище Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з повідомленням УПФ, адресованого підрозділу примусового виконання рішень №4889/07 від 11.05.2012 року, Управлінням здійснено перерахунок пенсії відповідно до постанови Оболонського районного суду, в грудні 2011 року нараховано та виплачено ОСОБА_3 суму 1820,68 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що фактично позивачу було виплачено відповідні суми лише в серпні 2012 року, вже після закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що дії УПФУ в Оболонському районі м. Києва щодо подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві довідки №4889/07 від 11.05.2012 року щодо здійснення перерахунку пенсії та її виплати ОСОБА_3 - неправомірними, так як подане державному виконавцю повідомлення про фактичне виконання рішення про містило відомості його виконання в грудні 2011 року, хоча реальне виконання було в серпні 2012 року.

Також, судом першої інстанції вірно вирішено зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Пацуріну Оксану Василівну відновити виконавче провадження по виконанню вказаного вище виконавчого документу у відповідності до вимог ст.51 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст.256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, а також постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Постанови суду в даній категорії справ, прийняті в порядку скороченого провадження підлягають негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць, оскільки позивачу присуджено виплату пенсії з бюджету Пенсійного фонду України, а не в повному обсязі, що відповідає вимогам ст.256 КАС України.

Отже, виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що Оболонським районним судом м. Києва зроблено вірний висновок про те, рішення УПФ щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 в межах суми платежу за один місяць є обґрунтованими.

Крім того, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача Пацуріної О.В. неправомірними, так як Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язку державного виконавця самостійно здійснювати розрахунок пенсії, оскільки рішення про нарахування відповідних виплат приймається відповідними управліннями Пенсійного фонду України та державний виконавець не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.