Решение № 29124152, 31.01.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/12701/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.

за участю: представника позивача - Калініченко В.В. представника відповідача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до ОСОБА_3 про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на користь бюджету 689244 грн. 85 коп. податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.08.2012 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області винесено постанову по кримінальній справі порушеної відносно головного бухгалтера ПП «Арніка» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Вказаною постановою кримінальну справу закрито на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що головний бухгалтер ПП «Арніка» ОСОБА_3 за період березень 2008 року - серпень, листопад, грудень 2010 року в порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно включила до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ від сум придбання товару у ТОВ «ТД Вітал», ТОВ «Бласко і К», ТОВ «Мікотрейд», ТОВ «Агрометторг», який фактично у них не придбався, чим умисно ухилилася від сплати ПДВ у сумі 689244 грн. 85 коп. та завдала державі збитків на вказану суму.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Калініченко В.В. підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача за договором про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», чинних на час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_3 не є платником ПДВ, а отже на неї не може бути покладено обов'язок з його сплати. Крім того, ОСОБА_3 перебувала на посаді головного бухгалтера ПП «Арніка», тобто виконувала свої трудові (службові) обов'язки. Посилаючись на ст. ст. 96, 1172 ЦК України, просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року вбачається, що відповідно до частини четвертої ст. 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями ст. 212 ЦПК України. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, врахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого).

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України яка кореспондується з вимогами ст. ст. 11, 20 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 7.4.5 п. 4.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковим зобов'язанням платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань, за якими встановлена рішенням суду забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Відповідно до п.11 ст.10 вищезазначеного Закону державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до матеріалів справи ПП «Арніка» зареєстровано рішенням виконкому Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області 24.11.1999 року; взято на податковий облік 10.01.2000 року Бердянською ОДПІ і 21.01.2000 року зареєстровано платником податку на додану вартість в Бердянській ОДПІ.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 притягалась до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України, а саме за те, що вона працюючи на посаді головного бухгалтера ПП «Арніка», будучи службовою особою підприємства, та особою відповідальною за правильністю нарахування та своєчасністю сплати податків, в період з 01.01.2009 року по 31.08.2010 року умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість на суму 689244 грн. 85 коп.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.08.2012 року кримінальна справа щодо ОСОБА_3 закрита на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року

Тобто судом встановлено, що відповідно до рішення суду, ОСОБА_3, як головний бухгалтер ПП «Арніка» не була платником податку на додану вартість в розумінні ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування», а була головним бухгалтером вказаного підприємства і її було притягнуто до кримінальної відповідальності в якості службової особи підприємства.

Відповідно до положень ст. 96 ЦК України, п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, та п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено порядок стягнення несплачених податкових зобов'язань, відповідно до якого державна податкова служба повинна визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Враховуючи положення ст. 10 ЦПК України, де йдеться про те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що позивач не надав суду переконливих доказів в обґрунтування свого позову й позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 - 61, 81, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби відмовити.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. І. Крамаренко