Постановление суда № 29120413, 06.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року м. Київ К/9991/3119/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі -Ізюмська ОДПІ)

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010

у справі № 2а-9552/10/2070

за позовом споживчого товариства "Центральне"

до Ізюмської ОДПІ

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсним акта перевірки від 23.04.2010 № 3256/20/40/23/32414404 та про скасування рішення Ізюмської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2010 № 0000212310, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити 2358,20 грн. штрафу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 позов задоволено частково; оспорюване рішення скасовано в частині застосування до споживчого товариства «Центральний» 1984,20 грн. штрафних санкцій; в решті позову відмовлено.

Ізюмською ОДПІ було оскаржено названу постанову в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 апеляційну скаргу залишено без розгляду з підстав подання цієї скарги поза межами строку апеляційного оскарження без поважних причин.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Ізюмська ОДПІ просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та направити справи до цього ж суду на розгляд. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що апеляційну скаргу було подано у десятиденний строк з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, тобто своєчасно.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги відповідача з урахуванням такого.

Частиною першою статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на час прийняття постанови суду першої інстанції зі спору, далі -КАС) передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 186 КАС апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У справі, що розглядається, повний текст постанови суду першої інстанції зі спору складено 02.11.2010; копію цього судового акта було отримано Ізюмською ОДПІ 17.11.2010 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 90). А відтак строк апеляційного оскарження цієї постанови закінчився 27.11.2010. За таких обставин подання відповідачем апеляційної скарги 29.11.2010 об'єктивно було розцінено апеляційним судом як несвоєчасне вчинення процесуальної дії з апеляційного оскарження рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 101 КАС пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

При цьому КАС не містить переліку поважних причин, а тому адміністративний суд має оцінювати наведені причини пропуску строку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні.

Враховуючи, що апеляційним адміністративним судом не виявлено причин об'єктивного характеру, які перешкоджали б оскарженню рішення місцевого адміністративного суду у передбачені статтею 186 КАС строки з моменту фактичного отримання відповідачем примірника зазначеного рішення, касаційна інстанція позбавлена можливості визнати неправомірним висновок апеляційного адміністративного суду щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Оскільки висновки апеляційного суду цілком відповідають нормам процесуального закону та наявним у матеріалах справи доказам, то передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області відхилити.

2. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі № 2а-9552/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько