№ 2909688, 03.10.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

03 жовтня 2008 р.                                                                                   Справа № 2-а-10219/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

При секретарі судового засідання:   Зелінській Ірині Василівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Мельник Т.І., представник на підставі довіреності

відповідач в судове засідання не з’явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.

розглянувши матеріали справи

за позовом:       Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до:                      товариства з обмеженою відповідальністю цукровий завод "Махаринецький"

про:                     стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов  Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до  товариства з обмеженою відповідальністю цукровий завод “Махаринецький”про стягнення адміністративно –господарських санкцій та пені.

Позов мотивовано тим, що відповідачем, всупереч вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не забезпечено встановленого нормативу  5 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

За порушення вимог даного Закону товариству нараховано адміністративно –господарські санкції  в сумі  66614,45  грн., що зумовило нарахувати 3011,45 грн. пені.

Ухвалою суду від 11.08.2008 року провадження по справі відкрито.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд задоволити позову в повному обсязі.

Позиція відповідача щодо позову не відома, оскільки він  заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання не направив.  Про час і місце попереднього судового засідання останнього було повідомлено завчасно і належним чином. ухвалою та повісткою суду від 11.08.2008 р. Факт вручення судової повістки відповідачу підтверджується поштовим повідомленням №1760237 від 18.08.2008 року. Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за його адресою.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не відомі. Факт вручення судової повістки відповідачу підтверджується поштовим повідомленням № 1816194 від 02.09.2008 року.

Водночас, з урахуванням положень ст. 39 КАС України, виклик відповідача був здійснений через засоби масової інформації, зокрема: в газеті “Вінниччина”від 03.09.2008 року опубліковано оголошення про виклик ТОВ цукровий завод “Махаринецький”. При цьому, оголошення містить відомості, що в разі неявки відповідача справа буде розглянута за його відсутності.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про день, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. 

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання щодо розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений. За вказаних обставин,  суд розглянув справу без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Згідно ст.  19  Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації,    у    тому    числі підприємства,  організації  громадських   організацій   інвалідів, фізичні   особи,  які  використовують  найману  працю,  самостійно розраховують  кількість   робочих   місць   для   працевлаштування інвалідів  відповідно до нормативу,  встановленого частиною першою цієї  статті,  і  забезпечують  працевлаштування  інвалідів.  При розрахунках   кількість   робочих  місць  округлюється  до  цілого значення.

       Підприємства, установи,    організації,    у    тому    числі підприємства,   організації   громадських  організацій  інвалідів, фізичні  особи,  які  використовують  найману  працю,   самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

      Виконанням нормативу робочих місць у кількості,  визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою,  організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою,  яка використовує найману працю,  інвалідів,  для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до вищевказаного Закону відповідачеві встановлено норматив робочих місць в  2007  році  для забезпечення працевлаштування інвалідів, що  становить 8 робочих місць, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становить 201 особа за рік.

Вказане підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 року, а також актом перевірки № 96 від 07.07.2008 року, відповідно до яких відповідач працевлаштував 3 інваліда. Крім того, актом перевірки встановлено, що відповідачем Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік подано з порушенням п. 3.3.-3.6. –3.7. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, а саме: не вірно відображена кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях підприємства; не вірно розрахована середньорічна заробітна плата; не вірно розрахована сума адміністративно господарських санкцій. Також, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки при середньообліковій кількості штатних працівників - 201 особа, кількість інвалідів, що підлягає працевлаштуванню становить –8 осіб. При цьому, з урахуванням фонду оплати праці штатних працівників що становить 2677,9 тис. грн., середньорічної заробітної плати штатного працівника –13322,89 грн., сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 66614,45 грн.

Факт не забезпечення нормативу працевлаштування інвалідів частково визнається і самим відповідачем, що підтверджено самостійним розрахунком суми адміністративно –господарської санкції, що відображена в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік від 26.02.2008 року, що становить –5551 грн.

Крім того, згідно листа Козятинського міськрайонного центру зайнятості  № 06-16/345 від 18.06.2008 року, ТОВ цукровий завод “Махаринецький”протягом 2007 року інформацію про наявність вакансій для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями не надавало.

Частиною  4 статті 20 Закону, зокрема,  встановлено, що   адміністративно-господарські санкції  розраховуються  та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем протягом 2007 року не було вжито достатніх заходів для працевлаштування інвалідів шляхом надання інформації в місцевий центр зайнятості щодо потреби в працівниках з обмеженими фізичними можливостями, а також не забезпечено виконання нормативу встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, та порушено терміни сплати адміністративно-господарських санкцій.

Згідно ч. 2 ст. 20 вищезгаданого Закону,  порушення термінів сплати  адміністративно-господарських санкцій  тягне  за  собою  нарахування  пені.  Пеня   обчислюється виходячи  з  120  відсотків  річних облікової ставки Національного банку України,  що діяла на момент сплати,  нарахованої  на  повну суму недоїмки за весь її строк.

Розмір пені, підтверджується розрахунком наданим позивачем.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання. Учасник  господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи  порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито  усіх   залежних   від   нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського  зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не  доведе, що належне   виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто  надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.  

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні. 

За вказаних обставин, за сукупності зібраних по справі доказів, враховуючи, що на день розгляду справи відповідач доказів в спростування позовних вимог не наддав, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задоволити.

Стягнути    з    Товариства    з    обмеженою    відповідальністю    цукровий    завод "Махаринецький", 22141, с.Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, вул. Леніна, 1, (банківські реквізити: р/р 26003994, ВФ ВАТ "Кредитпромбанк" м. Вінниця, МФО 302623, код ДРПОУ 34377354) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Козятинський район, р/р 31214230700187 код ЄДРПОУ 34701036, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2007 рік, адміністративно-господарські санкцій в розмірі 66614,45 грн., пеню в розмірі 3011,45 грн.

Копію постанови направити рекомендованим листом відповідачу.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  07.10.08р. 

Суддя/підпис/                                                        Гонтарук Віктор Миколайович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: