№ 2909581, 13.10.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2008 р. Справа № 2-а-10277/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

При секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні

За участю представників сторін:

Прокурора : Хоменчук В.О. - помічник прокурора;

позивача : не з'явився, причини неявки суду невідомі, про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином;

відповідача : ОСОБА_1

розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: ОСОБА_1

про: стягнення 510 грн.

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 510 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до прокуратури Ленінського району м. Вінниці звернулось територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням про примусове стягнення санкцій, накладених постановою № 048510 від 31.03.2008 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розмірі 510 гривень.

Проведеною працівниками перевіркою встановлено, що 29.02.2008 року, згідно завдання на перевірку від 25.02.2008р., керуючись Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області було здійснено перевірку транспортного засобу, що належить перевізнику ОСОБА_1. Під час перевірки встановлено, що у перевізника ОСОБА_1 були відсутні документи, передбачені ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, які автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, а саме: ліцензійна картка. Про виявлене порушення складено акт № 000471 від 29.02.2008 року. 31.03.2008р. начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесена постанова № 048510, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до перевізника застосовано штрафна санкції в розмірі 510 гривень. Борг за станом на день подання заяви до суду не сплачено.

 У судовому засіданні представник прокуратури позов підтримала та просила суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також вказала, що постанова № 048510 від 31.03.2008 року про застосування до відповідача фінансових санкцій, не оспорювалась та не оскаржувалась і на даний час є чинною.

Представник позивача в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час слухання справи був повідомлений особисто, вчасно та належним чином. За таких обставин, враховуючи положення ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку розглядати справу за відсутності представника позивача, належним чином повідомленого про день та час слухання справи.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника прокуратури та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Згідно "Акту № 000471 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом" від 29.02.2008 року, складеного державними інспекторами Заболотним В.І. та Баранчуком О.І., під час перевірки автомобіля марки "Рено Кенго", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, виявлено порушення, а саме: відсутня ліцензійна картка.

 Згідно із повідомленням ОСОБА_1 викликався на розгляд справи щодо здійсненого ним порушення на 31.03.2008 року, згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1отримав повідомлення 25.03.2008р..

Постановою № 048510 від 31.03.2008 року, винесеною начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Ратовським А.С., за порушення законодавства - надання послуг по перевезенню пасажирів на таксі, автомобілем обладнаним розпізнавальним знаком (ліхтарем) без оформлення документів, визначених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 510 грн.

До розгляду справи в судовому засідання інших заяв, пояснень та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Частиною 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, судом встановлено, що територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

 Згідно ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень

Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення 510 грн. задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код 34701167, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУ ДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 510 грн. фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 17.10.08 о 17:45

Суддя Мультян Марина Бондівна