№ 2909036, 16.09.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

  ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ПОСТАНОВА

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2008 року                                                                  м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача –  Довгополова О.М.,

суддів: Любашевського В.П.,Носа С.П.

при секретарі: Каблаку Т.П.

за участю осіб:

від позивача – Мужевич В.Я.;

від відповідачаУправління комунальною власністю Тернопільської міської ради Мельничук О.М.

від відповідача- ТзОВ «Рокі-1» - Асташкін А.В.

від відповідачаТернопільської міської ради – не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу

за апеляційною скаргою– представника Управління комунальною власністю Тернопільської міської ради

на постанову господарського суду Тернопільської області від17.09.2007 року у справі № 4/162-3180  

за позовом         ЗАТ «Агрокомбінат»

доТернопільської міської ради, Управління комунальною власністю Тернопільської міської ради та ТзОВ «Рокі-1»

провизнання недійсним рішення, -

 В С Т А Н О В И Л А :

Суддя у І-й інст. – Бурда Н.М.

Господарський суд Тернопільської області

Справа № 4/162-3180

Суддя-доповідач – Довгополов О.М.22-а-2202_08.doc

Реєстр   .  .08Справа № 22-а-2202/08

Рядок статзвіту № 48

           Постановоюгосподарського суду Тернопільської області від17.09.2007 рокузадоволено позовні вимоги ЗАТ “Агрокомбінат” до Тернопільської міської ради,Управління комунальною власністю Тернопільської міської ради,  ТзОВ ВКФ “Рокі-1”визнано незаконною та скасовано рішення   десятої сесії Тернопільської міської   ради   №   5/10/108   від   07.06.2007р.   “Про   приватизацію об’єкта комунальної власності”; повернуто 203 грн.  судових   витрат   з   місцевого бюджету ЗАТ “Агрокомбінат”, м. Тернопіль вул. Поліська, 14, р/р     2600301663599 в Укрексімбанку м. Тернополя МФО 338879, код 31138298.

Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що Тернопільська міська рада, прийнявши спірне рішення, діяла усупереч меті, з якою їй надані повноваження щодо розпорядження державною та комунальною власністю міста, поза межами прав, наданих їй законом та неправомірно.

Постанову оскаржив представник Управління комунальної власності Тернопільської міської ради Мельничук Ольгою Михайлівною, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду  обставинам справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В поданих запереченнях на скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, представника ТзОВ ВКФ “Рокі-1”, представника ЗАТ “Агрокомбінат”, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням сесії Тернопільської міської ради п'ятого скликання за № 5/10/108 від 07.06.2007р. «Про приватизацію об’єкта комунальної власності» затверджено до приватизації нежитлове приміщення комунальної власності по вул.Чорновола,14 (1-й поверх) загальною площею 58,9 кв.м шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою “Рокі-1”.

Позивач, посилаючись на те, що Тернопільська міська рада, приймаючи оспорюване ним рішення, невірно визначила спосіб приватизації та особу покупця, чим порушила принцип рівного доступу осіб, які за законом визначаються покупцями, до приватизації майна територіальної громади м.Тернополя, вважає рішення Тернопільської міської ради таким, що порушує його права і охоронювані законом інтереси і просить визнати його недійсним.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992 року № 2163-XII відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 року № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” місцеві ради є органами, які здійснюють функції щодо розпорядження комунальною власністю і способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження переліків об’єктів приватизації. Згідно з ч. 3 ст. 7 вказаного Закону включення об’єктів малої приватизації до зазначених переліків здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців, які згідно з ст. 12 Закону України „Про приватизацію державного майна” подають до органу приватизації відповідну заяву.

За результатами розгляду такої заяви, в силу ч. 2 ст. 12 Закону України „Про приватизацію державного майна” орган приватизації приймає рішення щодо приватизації такого об’єкта за умови, що відсутні підстави для відмови.

Так, відповідно до ч 3. ст. 12 Закону України “Про приватизацію державного майна” відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: - особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства;  - майно у встановленому порядку включено до переліку об’єктів (групи об’єктів), що не підлягають приватизації;  - об’єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них. Крім того, відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:  - особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;  - є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;  - не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Судом першої інстанції жодної з наведених вище обставин як підстави для відмови ТзОВ ВКФ “Рокі-1”  у  приватизації спірних приміщень  встановлено не було.  

При цьому відповідно до офіційного тлумачення частини п’ятої статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 року № 14-рп/2000, пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов’язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об’єктів малої приватизації, за винятків випадків, передбачених статтею 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та іншими законами. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається самостійно органом, який затверджує перелік об’єктів приватизації.

В Законі України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” у ст. 3 зазначено, що приватизація об’єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно ст. 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, викуп застосовується щодо об’єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України „Про оренду державного майна”.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Враховуючи наведені положення правових норм, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викуп індивідуально визначеним покупцем можливий лише в разі перебування об'єкта приватизації в оренді, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України “Про оренду державного майна”, оскільки такий висновок суперечить іншим положенням статті 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, зокрема, щодо права Тернопільської міської ради розпоряджатися майном територіальної громади шляхомвключення спірного майна до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, що є обмеженням права власника.

Заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що суд першої інстанції під час розгляду та вирішення даної справи не встановив факту порушення у зв’язку з  прийняттям  оскаржуваного рішення прав та  охоронюваних законом інтересів  позивача.

З огляду на наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення Тернопільської міської ради п'ятого скликання за № 5/10/108 від 07.06.2007р. «Про приватизацію об’єкта комунальної власності» затверджено до приватизації нежитлове приміщення комунальної власності по вул. Чорновола,14 (1-й поверх), загальною площею 58,9 кв.м шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою “Рокі-1” є законними та правомірними, прийнятим в межах повноважень міської ради (відповідача).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права,  доводи апеляційної скарги спростовують висновки  суду, а  тому  апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а постанову суду -  скасуванню.  

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202 п. 4, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргупредставника Управління комунальною власністю Тернопільської міської ради задовольнити, постановугосподарського суду Тернопільської області від17.09.2007 року – скасувати та прийняти нову постанову.

В позові Закритого акціонерного товариства “Агрокомбінат” до Тернопільської міської ради,Управління комунальною власністю Тернопільської міської ради,  Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ “Рокі-1” про визнання недійсним рішення десятої сесії Тернопільської міської ради п’ятого скликання № 5/10/108 від 07.06.2007 року «Про приватизацію об’єкта комунальної власності» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий                                                                     О.М. Довгополов

Судді                                                                                 В.П. Любашевський

     С.П. Нос